кріплення «уроків доброти» здійснюється за допомогою етюдів та ігор-драматизації, колективних обговорень і педагогічних напуттів.
Структура занять включає підготовчу (Психогімнастичні розминка), змістовну (основні ігри та вправи) і заключну (обговорення і «зворотний зв'язок») частини. В основі занять сюжетно-рольові ігри або на задану тему, чи з мотивів дитячих літературних творів. У процесі заняття діти разом з педагогом-психологом прослуховують історію або казку, обговорюють її сюжет і мораль, висловлюють своє ставлення до героїв та їх вчинків. Потім відбувається розподіл ролей, вживання в образи і власне гра. Причому ми прагнемо до того, щоб кожна дитина мала можливість «приміряти» на себе різні сподобалися йому ролі, тому однією історії може бути присвячено кілька занять.
Додатковою формою роботи є самостійна або колективна образотворча діяльність на задану тему. Діти малюють, складають аплікації, ліплять з пластиліну героїв відомих казок або сценки самостійно придуманих історій, символічно висловлюючи властиві персонажам емоції і моральні риси. Наприкінці заняття проходить демонстрація та обговорення творчих робіт.
Ведуча і незаперечна роль у вихованні дітей належить сім'ї. Основним засобом виховання є приклад, який подає батько своєю поведінкою, ставленням до дитини і відносинами з іншими людьми, рідними і чужими, ближніми і далекими. На спеціально запланованих групових зустрічах батьки за чашкою чаю мають можливість обговорити з психологом хвилюючі їх питання, познайомитися з закономірностями й умовами нормального розвитку на різних вікових етапах, дізнатися про ризики розвитку, разом поміркувати над пріоритетами і способами виховання дітей, заглянути в майбутнє, проаналізувати можливі позитивні і негативні сценарії розвитку дитини, осмислити свою батьківську позицію. Реалізуючи задум програми «В гостях у казки» ми рекомендуємо:
· Підтримувати в сім'ї атмосферу цнотливості. Особистий моральний приклад батьків у всьому.
· Бути щирими, не обманювати дитину і не ухилятися від важливих питань, вміти дати доступний відповідь і розумне повчання.
· Учити дитину звертати увагу на душевний стан іншої людини.
· Виховувати звичку допомагати і ділитися з ближніми.
· Залучати дитину до праці. Практикувати в сім'ї спільне добродійність (накопичення досвіду добрих справ). Вчити отримувати радість від добрих і корисних справ. Оберігати від споживацтва і сурогатних форм задоволення.
· Передавати дитині моральний зміст у доступній йому формі: через казку, бесіду, гру.
· У вихованні спиратися на те позитивне, що вже склалося або починає складатися в дитині. Підтримувати всі добрі ініціативи.
· Оберігати дитину від прямого згубного впливу (тому що в цьому віці основний спосіб оволодіння знаннями та досвідом - наслідування).
· Не залишати без уваги жодного порочного вчинку дитини. Намагатися робити уроки з проблемних ситуацій. Роз'яснювати неправоту. Виховувати здатність визнавати свою провину, нести відповідальність за проступки і виправлятися.
Спостереження, дані психологічних обстежень та відгуки батьків дають підстави стверджувати, що проведені заняття роблять позитивний вплив на розвиток у дітей мислення і мовлення, довільності і тонкої моторики, мотиваційної сфери та самоконтролю поведінки. В рамках даного курсу проводиться профілактика невротичних проявів: тривоги, страхів, соціальної...