ічному плані функціонального розвитку це дослідження тих новоутворень, які виникають у діяльності по ходу рішення задачі. Тобто, то включає в себе «несвідоме» або «неусвідомлене» замінено Пономарьовим на термін «базальний компонент». Розвиток емоційних процесів у творчої особистості теж мають свої особливості. Якщо згадати одну з класичних схем творчого процесу - підготовка, дозрівання, натхнення, перевірка - і співвіднести її з наявними дослідженнями з психології мислення, то при всій умовності схеми таке співвіднесення дозволяє констатувати, що перше і четверте ланка творчого процесу вивчаються набагато більш інтенсивно, ніж друге і третє. Отже, в даний час саме їм необхідно приділити особливу увагу. Дослідження «натхнення» на лабораторних моделях і є вивчення умов виникнення і функцій емоційної активації, емоційних оцінок, що виникають по ходу рішення розумових завдань. Наприклад, в роботах з психології наукової творчості переконливо показується, що діяльність вченого завжди опосередкована категоріальним ладом науки, що розвивається за своїми законами, незалежним від індивіда, але разом з тим допускається відоме протиставлення «суб'єктивно-пережівательний» і «об'єктивно-діяльнісного» плану, яке можна дорікнути за епіфеноменолістіческую трактування «переживань», тобто функцій емоційно-афективної сфери [4; 21-34].
Вчені - дослідники виділяють такі основні особливості творчої особистості, як:
? сміливість думки, схильність до ризику;
? фантазія;
? проблемне бачення;
? вміння мислити;
? здатність знаходити протиріччя;
? вміння переносити знання і досвід в нову ситуацію;
? незалежність;
? альтернативність;
? гнучкість мислення;
? здатність до самоврядування [2; 321].
О.Кульчицької виділяє ще такі особливості творчої особистості:
? виникнення спрямованого інтересу до певної галузі знання, ще в дитячі роки;
? висока працездатність;
? підпорядкування творчості духовної мотивації;
? стійкість, впертість;
? захоплення роботою [6; 10-14].
В. Моляко вважає однією з основних якостей творчої особистості, прагнення до оригінальності, до нового, заперечення звичайного, а також високий рівень знань, умінь аналізувати явища, порівнювати їх, стійкий інтерес до певної роботи, порівняно швидке і легке засвоєння теоретичних і практичних знань, схематичність і самостійність у роботі [16; 56-57].
Отже, можна винести наступні загальні риси і особливості творчої особистості, прийняті багатьма дослідниками даної проблеми:
1. Людина наділена свободою вибору. Він здатний вибирати наміри та цілі. Може проводити відбір розумових операцій і дій, які робить. Завдяки цій свободі людина стає істотою творчим.
2. Людина-творець виступає головною причиною своєї поведінки. Він є системою щодо самокерованої; джерело його дії міститься, перш за все, в суб'єкті, а не в об'єкті. Це унікальна особистість; екстенсивна мотивація або спонтанні думки значною мірою впливають на його рішення і вчинки, на те, що він робить...