кращих дитячих письменників, чиї твори відрізняються психологізмом, зазначив у дітей здатність до сприйняття певної діалектики душі: до складності внутрішнього світу людей, його рухливості, мінливості. Вони вловлюють «переходи» одного почуття до іншого, однієї думки до іншої.
Дитяча література - це мистецтво. Як мистецтву їй властиво вираз узагальнених ідей у ??яскравій, художній формі - у конкретних образах. «Тому найважливіше значення має художній рівень літературного твору».
Нормою художності є органічне злиття змісту, ідей твори з такою формою їх вираження, яка найбільш точно збігається з ідеєю, висловлює її найкращим чином. Носієм ідей в дитячій книзі завжди є герой.
1.2 Особливості перекладу художньої літератури
Художній переклад - це переклад художньої літератури, тобто текстів, основна функція яких полягає в художньо-естетичному або поетичному впливі на читача. Особливістю текстів цього різновиду перекладу є їхня художня цінність. У порівнянні з іншими комунікативними функціями перекладу, на перший план виходить функція «... створення художнього образу.» Тому на перекладачі художнього твору лежить особлива завдання - відтворити при перекладі то емоційний вплив на читача, яке мав намір передати своєму читачеві або слухачеві автор оригіналу.
У художньому перекладі окремі невідповідності слів, хоча і приводять часом до спотворення тексту, найчастіше грають третьорядну роль. Від художнього перекладу вимагається, щоб він відтворив перед нами не тільки образи і думки перекладного автора, не тільки його сюжетні схеми, але і його літературну манеру, його творчу особистість, його стиль.
К.І. Чуковський у своїй книзі «Високе мистецтво» говорить: «Віддзеркалення особистості письменника в мові його творів і називається його індивідуальним стилем, властивим йому одному. Якщо за допомогою перекладу автору нав'язується власний стиль перекладача, автопортрет автора перетворюється на автопортрет перекладача. Тож марно рецензенти, критикуючи той чи інший переклад, відзначають в ньому тільки словникові помилки. Набагато важливіше вловити такі злісні відхилення від оригіналу, які органічно пов'язані з особистістю перекладача і в своїй масі відображають її, затуляючи перекладного автора. Набагато важливіше знайти ту домінанту відхилень від оригіналу, за допомогою якої перекладач нав'язує читачеві свою літературну я. »
Ось що думає про переведення С.Я. Маршак: «Подолання своєї особистої естетики - обов'язок усіх перекладачів ... Потрібно полюбити перекладного автора більше себе самого й безмежно, самозабутньо служити втіленню його думок і образів, проявляючи своє его тільки в цьому служінні, а аж ніяк не в нав'язуванні подлиннику своїх власних смаків і почуттів.
Перш ніж узятися за переклад якого-небудь іноземного автора, перекладач повинен точно встановити для себе стиль цього автора, систему його образів, ритміку. Багато прозаїки в якості засобів художнього впливу вдаються до тих же методів, що і поети. Хороший перекладач, хоча і дивиться в іноземний текст, думає весь час по-російськи і тільки по-російськи, ні на мить не піддаючись впливу іноземних зворотів мови, чужих законам рідної мови ».
Тому головне завдання художнього перекладу полягає в породженні мовою перекладу мовного...
