к ключового фактора успіху людський фактор. Основна мета підприємств, що функціонують у ринковому середовищі, - задоволення потреб споживачів. Але сьогодні споживач розглядається у двох аспектах:
v зовнішній споживач, для якого виробляються продукція та послуги. Його задоволеність пов'язана з тими вигодами, які він отримує в процесі придбання та споживання продукції;
v внутрішній споживач - це персонал організації, який також шукає вигоди від споживання «продукції», але в якості продукції виступає процес і результат праці. Відповідно до того, як організований його працю і який рівень досягнення мети, залежить ступінь задоволеності персоналу (внутрішнього споживача).
Проблеми першого напряму розглядаються в маркетингу. Наше завдання - розглянути роль адміністративних методів управління у вирішенні проблеми задоволеності персоналу (внутрішнього споживача). У відповідності з теорією Портера-Лоулера, саме результативну працю (досягнення поставленої мети) призводить до задоволеності працею.
Адміністративно-правові методи є способами здійснення управлінських дій на персонал, заснованими на владних відносинах, дисципліні і системі адміністративно-правових стягнень. Розрізняють п'ять основних способів адміністративно-правового впливу: організаційне та розпорядчий вплив, дисциплінарна відповідальність і стягнення, матеріальна відповідальність і стягнення, адміністративна відповідальність і стягнення.
Організаційний вплив засновано на дії затверджених внутрішніх нормативних документів, що регламентують діяльність персоналу. До них відносяться: статут організації, організаційна структура та штатний розпис, положення про підрозділи, колективний договір, посадові інструкції, правила внутрішнього розпорядку. Ці документи можуть бути оформлені у вигляді стандартів підприємства і вводяться в дію обов'язково наказом керівника організації. Практична реалізація організаційного впливу багато в чому визначається рівнем ділової культури організації, бажанням співробітників працювати за правилами, запропонованим адміністрацією.
Розпорядницьке вплив спрямований на досягнення поставлених цілей управління, дотримання вимог внутрішніх нормативних документів та підтримка заданих параметрів системи управління шляхом прямого адміністративного регулювання. До числа розпорядчих впливів відносять: накази, розпорядження, вказівки, інструкції, нормування праці, координацію робіт і контроль виконання.
Наказ є найбільш категоричною формою розпорядчого впливу і зобов'язує підлеглих точно виконувати прийняті рішення у встановлені терміни. Невиконання наказу тягне за собою відповідні санкції з боку керівництва. Накази видаються від імені керівника організації.
Розпорядження на відміну від наказу не охоплює всі функції організації, обов'язково для виконання в межах конкретної функції управління та структурного підрозділу. Розпорядження видаються зазвичай від імені заступників керівника організації за напрямами.
Вказівки та інструкції є локальним видом розпорядчого впливу, ставлять метою оперативне регулювання управлінським процесом і спрямовані на обмежене число співробітників.
Інструктаж і координація робіт розглядаються як методи керівництва, засновані на научении підлеглих правилам виконання трудови...