отримати уявлення про сучасний стан соціально-педагогічної роботи з педагогічно запущеними підлітками в загальноосвітньому закладі;
дати характеристику моделі соціально-педагогічної роботи з педагогічно запущеними підлітками в загальноосвітньому закладі;
Сформулювати основні критерії оцінки ефективності соціально-педагогічної роботи з педагогічно запущеними підлітками в загальноосвітньому закладі;
розробити програму дослідно-експериментальної роботи з вивчення соціально-педагогічної роботи з педагогічно запущеними підлітками в загальноосвітньому закладі;
реалізувати проведення дослідно-експериментальної роботи в конкретному освітньому закладі;
сприяти впровадженню інноваційних методик соціально-педагогічної роботи з педагогічно запущеними підлітками в загальноосвітньому закладі;
намітити основні шляхи вдосконалення соціально-педагогічної роботи з педагогічно запущеними підлітками та розвитку професійних якостей фахівців, що здійснюють цю роботу.
Предметом дослідження є - соціально-педагогічна робота з педагогічно запущеними підлітками в загальноосвітньому закладі.
Педагогічна занедбаність у підлітків є однією з загальноосвітнього закладу. Дослідженням проблем навчання важких учнів займалися багато вітчизняних і зарубіжних найбільш поширених проблем, з якими доводиться стикатися фахівцям вчені та дослідники, починаючи ще з минулого століття.
Так, порушеннями шкільної адаптації і можливостями найбільш ефективного навчання таких учнів займалися такі видатні вчені як І. Пестолоцці, І. Гербарт, А. Дистерверг. Різні підходи до побудови навчально-виховного процесу розроблялися С.Т. Шацьким, П.П. Блонским, Н.К. Крупської, А.С. Макаренко, В.П. Кащенко, В.Н. Мясищева.
М. Раттер вивчав психологічні особливості підлітків та їх взаємозв'язок з можливими труднощами засвоєння знань. Також дослідженням цього аспекту проблеми займалися А.І. Кочетов, Ю.А. Клейберг, Г.М. Потанін, М.І. Рожков, В.Г. Степанов, Т.В. Драгунова, Л.М. Зюбин, Є.І. Пєтухов, Д.Б. Ельконін та інші.
Різні підходи до розуміння самого поняття педагогічної занедбаності грунтуються на поглядах Р.В. Овчаровой, І.А. Невського, А. П'ерон, С.Ю. Головіна, С.А. Белічевой, А.С. Бєлкіна.
Засновниками основних підходів до ранжирування і класифікації методів роботи з педагогічно запущеними підлітками є Л.В. Байбородова, Н.І. Болдирєв, Н.К. гончарів, Т.А. Ільїна, І.Т. Огородніков, Г.І. Щукіна та інші.
Таким чином педагогічна занедбаність підлітків у загальноосвітньому закладі є однією з найбільш гострих проблем, що стоять перед різними фахівцями і є об'єктом пильного вивчення видатних дослідників. І це невипадково, оскільки саме від успішності дозволу конкретної ситуації конкретного педагогічно запущеного підлітка буде залежати успішність його інтеграції в суспільство, а, значить, і успішність самого суспільства залежатиме від готовності до надання своєчасної кваліфікованої допомоги окремих елементах цього суспільства.
1. Аналіз соціально-педагогічної роботи з педагогічно запущеними підлітками як проблема дослідження
. 1 Дослідження зарубіжного та вітчизняного досвіду у вивченні проблеми педагогічної занедбаності
Демократизація і гуманізація суспільства сприяють створенню умов для гідного людського життя, коли тільки й може відбутися людина як особистість. У даний час ми ще досить далекі від гуманістичного ідеалу і серйозне занепокоєння викликають збільшення числа важких дітей, зростання злочинності неповнолітніх і як наслідок - переростання її в нову якість - дитячий бандитизм.
З плином часу все більше збільшується кількість дітей підліткового віку, для яких характерні ті чи інші прояви шкільної дезадаптації, які проявляються стійкі порушення поведінки. Тому організація роботи з важкими дітьми та підлітками в загальноосвітньої школи - одна з найважливіших проблем сучасної освіти в цілому та організації життєдіяльності дитини в загальноосвітньому закладі зокрема.
Про особливості роботи з порушниками шкільної дисципліни писали свого часу І.Песталоцці, І. Гербарт, А. Дистерверг, на необхідність специфічних педагогічних підходів до важким учням вказували П.Ф. Лесгафт, С.Т. Шацький, П.П. Блонський, Н.К. Крупської, А.С. Макаренко, В.П. Кащенко та ін. Пошук нових підходів до вирішення проблем такого роду активізувався в періоди соціальних зламів, змін, що відбуваються в суспільстві.
Протягом усього розвитку вітчизняної школи уявлення про трудновоспитуемости дітей постійно змінюються, оскільки з'являються нові причини, змінюються...