гічній психології придбав варіант анкетного методу - так звана социометрическая методика. Її використовують при вивченні дитячих колективів та груп - їх спрямованості, внутріколективних і внутрішньогрупових відносин, при вивченні мікрогруп в колективі, положення в колективі окремих його членів. Методика ця нескладна. Наприклад, кожен член колективу індивідуально письмово відповідає на наступні питання: «Назви по порядку трьох осіб у своєму класі, з якими ти хотів би, і трьох осіб, з якими ти не хотів би: 1) сидіти за однією партою; 2) жити в таборі в одному наметі; 3) виконувати разом громадські доручення; 4) кого ти запросив і не запросив би на своїй день народження; 5) до кого ти звернувся б за допомогою у навчальній роботі і до кого ніколи не звернувся б.
Статистична обробка отриманих відповідей дає можливість виявити в складі колективу наявність малих груп та їх взаємини, визначити найбільш і найменш популярних у класі учнів - з одного боку, свого роду «ватажків», з іншого - учнів, яких колектив не любить і не приймає, ігнорує.
Тести є спеціалізованими методами психодіагностичного обстеження, застосовуючи які можна отримати точну кількісну чи якісну характеристику досліджуваного явища. Від інших методів дослідження тести відрізняються тим, що передбачають чітку процедуру збору і обробки первинних даних, а також своєрідність їх подальшої інтерпретації.
Тест-опитувальник заснований на системі заздалегідь продуманих і перевірених з точки зору їх надійності питань, по відповідях на які можна судити про психологічні якості піддослідних.
Тест-завдання передбачає оцінку психології та поведінки людини на базі того, що він робить. У тестах цього типу випробуваному пропонується серія спеціальних завдань, за підсумками виконання яких судять про наявність або відсутність і ступеня розвитку в нього вивчається якості.
Тест-опитувальник і тест-завдання незастосовні в тих випадках, коли вивченню підлягають психологічні властивості і характеристики, в існуванні яких випробуваний не може бути повністю впевнений, не усвідомлює чи свідомо не хоче визнавати їх наявність у себе. Такими характеристиками є, наприклад, багато негативні особистісні якості і мотиви поведінки. У цих випадках зазвичай застосовується третій тип тестів - проективні, в основі яких лежить механізм проекції, за яким неусвідомлювані власні якості, особливо недоліки, людина схильна приписувати іншим людям. Проективні тести призначені для вивчення психологічних і поведінкових особливостей людей, що викликають негативне ставлення.
Тести застосовують не тільки для отримання будь-яких нових психологічних даних і закономірностей, але частіше для оцінки рівня розвитку будь-якого психологічного якості у даної людини в порівнянні із середнім рівнем (встановленої нормою або стандартом). Тести застосовують при дослідженні здібностей, рівня розумового розвитку учнів, навичок, рівня засвоєння знань, а також при вивчень індивідуальних особливостей протікання психічних процесів.
Специфіка експерименту як методу психологічного дослідження полягає в тому, що в ньому цілеспрямовано і продумано створюється штучна ситуація, в якій досліджуване властивість виділяється, виявляється і оцінюється найкраще. Основна перевага експерименту полягає в тому, що він дозволяє надійніше, ніж всі інші методи, робити висновки про причинно-наслідкових зв'язках досліджуваного явища з іншими феноменами, науково пояснювати походження явища і розвиток. Природний експеримент проводиться в звичайних життєвих умовах, де експериментатор практично не втручається в хід подій, фіксуючи їх в тому вигляді, як вони розгортаються самі по собі. Лабораторний експеримент передбачає створення деякої штучної ситуації, в якій досліджуване властивість можна найкраще вивчити.
У дитячої та педагогічної психології широко застосовують психолого-педагогічний експеримент. Це своєрідна форма природного експерименту, так як проводять його в природних умовах життя і діяльності дітей. Істотна особливість психолого-педагогічного експерименту та, що він має на меті не власне вивчення, а активне, цілеспрямоване зміна, перетворення, формування тієї чи іншої психічної діяльності, психологічних якостей особистості. Відповідно розрізняють два його види - навчати і виховувати психолого-педагогічний експеримент. За допомогою психолого-педагогічного експерименту з'ясовують залежність між характером тих чи інших педагогічних впливів на учня і результатом цих впливів - зрушеннями в психічному розвитку дитини. Так виявляють найбільш раціональні способи навчання і виховання. Дослідник, наприклад, вивчає, в яких умовах навчання найшвидше формуються розумові прийоми або навички самоконтролю у навчальній роботі або які виховні заходи найбільш ефективні для формування витримки в учнів. Наведемо приклад такого ек...