вати час уроку, забезпечивши високу моторну щільність, динамічність, емоційність, освітню та оздоровчу спрямованість занять. Паузи відпочинку повинні носити активний характер аналізу помилок, уявне проектування дій;
При проведенні уроків потрібно використовувати різноманітні методи організацій занять, особливу увагу слід приділяти методам, що спонукає до творчої активності на занятті;
Вплив кожного уроку має бути різнобічним, зусилля необхідно варіювати, забезпечуючи оптимальний рівень працездатності;
Потрібно забезпечити зв'язок досліджуваного матеріалу з моральним, трудовим і естетичним вихованням в залежності від умов уроку;
Необхідно забезпечити індивідуальний підхід з урахуванням їх здоров'я, фізичного розвитку, статі та рухової підготовленості;
Обов'язковою умовою кожного уроку є навчання руховим діям і розвиток рухових якостей;
Якщо на уроці використовуються вправи і команди, необхідно правильно і чітко їх віддавати і домагатися чіткого і правильного виконання, приділяючи особливу увагу поставі, підтягнутості і поставі. Якщо таких команд немає, урок можна провести без них;
Для формування навичок, умінь самостійних занять необхідно систематично давати і перевіряти домашні завдання;
Уроки фізичної культури повинні правильно поєднуватися з уроками з інших предметів протягом навчального дня і протягом навчального тижня;
При проведенні занять необхідно суворо дотримуватися вимог техніки безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги [4].
В роботі треба грунтуватися на трьох принципах.
Принцип свідомості і активності. Його реалізація в практичній діяльності передбачає: формування осмисленого ставлення, як до спільної мети, так і до конкретних задач і вправ уроку; заохочення умінь і спроб аналізувати і контролювати свою діяльність при виконанні фізичних вправ; розвиток самостійності і творчих здібностей школярів.
Принцип індивідуалізації. Реалізація цього принципу базується на створенні умов для самоізученія навчального матеріалу; навчання умінням враховувати свої індивідуальні особливості; навчанні способам самовдосконалення.
Принцип системності і доцільності реалізується за допомогою чіткого визначення місця та значення кожного питання завдання, блоку вправ у структурі уроку і системи навчання в цілому.
1.3 Класифікація урочні форм занять і типи шкільних уроків
Існує велика кількість класифікацій урочні форм занять залежно від того, який ознака покладена в основу кожної з них:
За цільової спрямованості (мети занять) розрізняють:
Уроки ОФП (загальної фізичної підготовки);
Уроки спеціальної та прикладної фізичної підготовки (військово-прикладної);
Спортивно-тренувальні уроки;
За спрямованістю на вирішення завдань оптимізації здоров'я розрізняють:
Уроки ЛФК (лікувальної фізичної культури);
Профілактичні уроки;
Реабілітаційні уроки;
Компенсаторні заняття (рекреаційні уроки - активний відпочинок);
Залежно від етапу навчально-виховного процесу розрізняють:
Вступні уроки;
Базові уроки;
Вивчення, повторення навчального матеріалу;
Розвиваючі, що підтримують уроки;
Контрольні, облікові, залікові уроки;
Комбіновані (змішані) уроки;
По предмету (змісту) занять розрізняють:
Уроки з однопредметного змістом (легка атлетика, гімнастика, плавання);
Комплексні (з разнопредметние змістом) уроки (гімнастика + волейбол);
Методичні уроки (підготовки майбутніх вчителів та підвищення їх кваліфікації).
До типів шкільних уроків відносяться уроки за класифікацією залежно від етапу навчально-виховного процесу. Сюжетні уроки проводяться в початкових класах на основі казки, оповідання. Уроки інтегровані - це уроки з використанням матеріалу з інших предметів (літератури, математики) [6].
1.4 Управління навантаженнями на уроці фізичної культури
Навантаженням у фізичних вправах називають величину впливу їх на організм, а також ступінь подоланих при цьому об'єктивних і суб'єктивних труднощів.
Під дозуванням навантаження розуміється призначення і підтримка певної міри зусиль при виконанні вправи, а так...