яльності є уяву, без якого неможливо втілення задуму. У структурі образотворчих здібностей її опорними властивостями є висока природна зорова чутливість, що забезпечує повноту сприйнять; особлива умілість руки, яка допомагає швидше і краще опанувати навиком.
Властивістю, що забезпечує образотворчу діяльність і складовим як би фон цієї діяльності, є певний емоційний настрій. Ці особливості структури образотворчих здібностей варто враховувати, будуючи систему навчання.
Здібності до образотворчої діяльності можуть бути розвинені у кожного. Але у людини, що має хороші вроджені задатки до цієї діяльності, здібності розвиваються до такої міри, що він зможе творчо працювати в галузі мистецтва, тоді як люди з менш сприятливими задатками зможуть розвинути здатність тільки до рівня грамотного, графічно правильного зображення предметів. Розглянемо ті анатомо-фізіологічні особливості, які мають важливе значення для розвитку образотворчих здібностей.
У розвитку здібностей в будь-якій області велика роль належить вищої нервової діяльності. І.П. Павлов писав про два типи вищої нервової діяльності у людини, що визначають розвиток його здібностей, - мистецькому та розумовому (розумовому).
У першого типу - художнього - уявлення образні, яскраві, емоційні.
У другого - розумового - уявлення абстрактні, одягнені в словесні форми. Більшість людей ставиться до змішаного типу, у них уявлення і образні, і абстрактні.
Образотворчі здатності при відповідних умовах можуть досягти більш високого рівня розвитку у людей, які належать до художнього типу вищої нервової діяльності. Для успішного розвитку образотворчих здібностей має також значення пристрій зорового апарату. Найменші порушення в анатомії або фізіології зору впливають на кольоровідчуття, яке так важливо для художника.
Людина, у якої порушено дію колбочкового апарату сітківки ока, страждає частковою колірною сліпотою, найчастіше не розрізняє червоні або зелені кольори (дальтонізм). Люди, що страждають на дальтонізм, сприймають кольори спектру в двох основних тонах - жовтому і блакитному.
Ясно, що правильно сприймати забарвлення навколишніх предметів і передавати її живописними засобами така людина не може. Від пристрою зорового апарату залежить і гострота зору, тобто здатність розрізняти предмети на далекій відстані. Чим менше предмет, який розрізняє очей на певній відстані, тим вище гострота зору.
Так зване просторове зір залежить від участі в акті зору мікрорухів очі. Людина з порушеннями зорового апарату не може досягти вищих ступенів розвитку образотворчих здібностей в області живопису, він може лише здобути уміння в правильному графічному зображенні.
Розвитку здатності творчо працювати в галузі скульптури порушення в зорі менше перешкоджають, але все, ж обмежують можливість повноцінного творчості.
Візуально сприймаючи в процесі образотворчої діяльності форму предметів, їх пропорції, колір, людина аналізує, порівнює, узагальнює побачене, тобто під час творчості активізується процес мислення.
Будь-яка трудова діяльність людини завжди пов'язана з усвідомленням її цілей, представленням кінцевого результату, що визначає спосіб і характер дій, мобілізує волю людини. Чим вище рівень розвитку здібностей людини, тим більше можливостей відкривається для його творчої діяльності. Правильне розуміння можливостей і своєрідності дитячої творчості вимагає від педагога знання того, який характер носить діяльність в галузі мистецтва взагалі, якими виразними засобами користується художник для створення художнього образу, які етапи його творчої діяльності.
Особливість творчості в образотворчому мистецтві Творчість художника - це певна діяльність, створює нові оригінальні предмети, що мають суспільне значення. Діяльність художника пов'язана зі створенням творів мистецтва, що відбивають навколишню життя. Дошкільнятам доступно оволодіння образотворчими вміннями навичками.
У 2-3 роки дитина легко засвоює навик правильно тримати олівець і пензель, користуватися ними.
До 5-6 років він володіє достатнім запасом навичок і здатний вживати їх свідомо, самостійно обираючи необхідні прийоми при зображенні нових предметів.
У наукових дослідженнях з питань дитячої творчості відзначається ряд рис, що характеризують наявність творчих засад у діяльності дитини. Це - вияв активності, самостійності та ініціативи в застосуванні вже освоєних прийомів роботи до нового змісту, в знаходженні нових способів вирішення поставлених завдань, в емоційному вираженні своїх почуттів за допомогою різних образотворчих засобів. Спочатку пізнання навколишнього в образотворчій діяльності дитини не п...