відно до вимог, пропонованими до них.
При встановленні державного статусу освітнього закладу акредитаційна комісія (колегія) розглядає наступні показники:
· рівень реалізованих освітніх програм - на підставі висновку атестаційної комісії;
· спрямованість реалізованих освітніх програм - на підставі аналізу структури навчального плану і змістовної частини програм навчальних дисциплін;
· структуру класів (гімназичні, з поглибленим вивченням ряду предметів тощо);
· якість підготовки випускників - на основі укладання атестаційної комісії;
· кадрове забезпечення: укомплектованість штатів, рівень кваліфікації педагогічних, інженерно-педагогічних, керівних працівників - при визначенні виду освітньої установи в частині перевищення мінімальних вимог (контрольних ліцензійних нормативів), що висуваються до освітніх установ відповідного типу;
· інформаційно-технічне оснащення освітнього процесу - при визначенні виду освітньої установи в частині перевищення мінімальних вимог, пропонованих до освітнім установам відповідного типу;
· медико-соціальні умови перебування учнів, вихованців, відповідні цілям і змісту освітнього процесу - при встановленні видів дошкільних освітніх установ, освітніх установ для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, спеціальних (корекційних) освітніх установ для учнів, вихованців з відхиленнями у розвитку - в частині перевищення мінімальних вимог, пропонованих до освітнім установам відповідного типу.
Додатково можуть бути розглянуті показники, що встановлюють відповідність діяльності освітньої установи вимогам законодавства Російської Федерації та статуту в частині забезпечення в ньому прав учасників освітнього процесу.
4. Роль стандартизації в освіті
Освітній стандарт - це обов'язковий рівень вимог до загальноосвітньої підготовки випускників і відповідні цим вимогам зміст, методи, форми, засоби навчання контролю. У змістовному аспекті стандарт середньої загальноосвітньої школи передбачає:
§ володіння базовими поняттями;
§ впізнавати і відтворювати основні поняття досліджуваної галузі знань;
§ давати їм визначення;
§ розкривати зміст поняття, його обсяг;
§ встановлювати міжпредметні зв'язки з вищими/нижчими/рядом стоять поняттями;
§ давати практичну інтерпретацію поняттями;
§ знання теорій, концепцій, законів і закономірностей основ науки, її історії, методології, проблем і прогнозів;
§ вміння застосовувати наукові знання на практиці у стабільній та мінливих ситуації;
§ мати власні судження в теорії і практики даної освітньої області;
§ знання основних проблем суспільства (Росії) і розуміння своєї ролі у їх вирішенні;
§ володіння технологією безперервної самоосвіти за галузями знань, наукам і видам діяльності. Це загальні основи стандартизації освіти по ступінях, рівням освіти, яке конкретизується за освітніми областям, конкретних навчальних дисциплін.
З одного боку, освітні стандарти повинні відповідати світовим традиціям, удосконалювати навчання й розвиток учнів на тих чи інших історичних етапах суспільного розвитку, з іншого - не втратити федеративні прогресивні риси освіти.
У рамках федерального і національно-регіонального рівнів стандарт освіти включає:
§ опис змісту освіти на кожній з його ступенів, яке держава зобов'язана надати обучаемому в обсязі необхідної загальноосвітньої підготовки;
§ вимога до мінімуму необхідної підготовки учнів в рамках зазначеного обсягу змісту;
§ максимально допустимий обсяг навчального навантаження по роках навчання.
В даний час Конституція Російської Федерації орієнтує як обов'язковий рівень - мінімальний рівень освіти 11 ти річна школа, який не є достатньою підставою досягнення міжнародного стандарту.
Державний стандарт стосовно до конкретного предмету включає пояснювальну записку, в якій розкриваються цілі освіти з конкретних дисциплін, визначається об'єкт вивчення.
Вимоги до змісту предметного циклу включають три компоненти:
· базовий зміст матеріалу;
· вимога до рівня подання навчального матеріалу, яке виходить з єдності змісту предмета (рівень програм і підручників), навчальної діяльності вчителя і навчальної діяльності школярів;
· ви...