Аваль, OTP Bank, Правексбанк). Як правило, в таких випадках паралельно використовуються дві програми - зі страхуванням і без. У першому варіанті ефективні ставки можуть бути вище. Однак, в Цивільному кодексі немає вказівки на те, що страхування життя позичальника є обов'язковим (на відміну від страхування заставного майна), адже цей платіж іноді досягає 10% від суми кредиту. Це нав'язана послуга. Не важко здогадатися, що страхові виплати підуть в банк. Тоді виникає питання: кого страхують - позичальника або банк?
У кращому випадку, банкам залишається запасний варіант - формування дочірніх фінансових компаній, які спеціалізуються на споживчому кредитуванні (на них, як і на кредитні спілки, дію постанови НБУ не поширюється).
Розглянемо позитивні і негативні сторони прийнятого НБУ становища.
Серед позитивів прийнятих Правил:
? ринок банківських послуг стане прозорішим, зникнуть приховані платежі і комісії;
? позичальники будуть більшою мірою поінформовані про ставки, які сприятимуть зменшенню недовіри до банку;
? в довгостроковій перспективі відбудеться зменшення ставок;
? нововведення не відіб'ється негативно на роботі тих банків, які постійно надають споживачам інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредитів.
Серед недоліків:
? клієнти тимчасово перестануть користуватися кредитами, знизиться попит на них;
? від нововведення постраждають банки, які спеціалізуються на роздрібних та експрес-кредитах.
? не виключено, що банки будуть намагатися ввести нові приховані комісії, які не потрапляють під дію постанови;
? частина потенційних позичальників може перейти в кредитні спілки, які не зобов'язані обчислювати реальну ставку і інформувати клієнтів про додаткову комісії [21].
3.2 Оцінка кредитної історії позичальника банку - фізичної особи
Кредитна історія позичальника - поняття не нове в кредитуванні. Даний метод популярний в кредитуванні юр?? Дических осіб, ми ж розглянемо ефективність даного методу, застосовуючи його при кредитуванні фізичних осіб.
Один з напрямків зниження кредитних ризиків лежить в стандартизації вимог і математичному моделюванні кредитоспроможності і створення відповідного комп'ютерного забезпечення.
Незадовільна кредитна історія є цілком достатнім аргументом для відмови в наданні кредиту.
Стандартизація і формалізація кредитної історії відбувається за таким алгоритмом:
а) відбір критеріїв оцінки;
б) формулювання вимог;
в) формалізація (математичний опис) вимог, яка дає можливість оцінити кредитну історію в балах.
Математичне моделювання кредитоспроможності, складовою якої є оцінка кредитної історії, показало, що її зручно проводити за 100-бальною шкалою. Мінімальна допустима оцінка становить 60 балів.
Існують наступні критерії оцінки кредитної історії:
а) наявність або відсутність простроченої та / або пролонгованої заборгованості на дату оцінки;
б) тривалість кредитної історії;