тобі дуже йде ... (Е. Triolet, Les Roses? cr? dit, 84). + N + Adj: Madame a un go? t excellent - У мадам відмінний смак (Е. Triolet, Les Roses? cr? dit, 49). + Adj + N: Tu as de jolis petits souliers - У тебе гарні туфельки (S. Beauvoir, Le sang des autres, 179). + N + N: Tu as un tas de vertus - Ти вся складаєшся з чеснот (S. Beauvoir, Le sang des autres, 178). est + Adv: З est bien, dit-il, tr? s bien - Добре, - сказав він, - дуже добре (А. Camus, La peste, 110). est + Adj: З est extraordinaire!- Чудово! (E. Triolet, Roses? Cr? Dit, 33). est + N: З est la perle de l? cole sicilienne!- Це перлина сицилійської школи! (А. France, Le crime de Sylvestre Bonnard, 52).
У перекладі на російську мову оборот c est опускається. Компліментарні висловлювання передаються за допомогою оціночних прислівників і прикметників.
Неясно, чи слід зараховувати до Експресиви як особливому виду іллокутівних актів компліментарні висловлювання, що відносяться до третьої особи, у тому числі і ті, які оформлені як екскламатіви: Який він молодець !, Прелесть! Ці висловлювання не звернені безпосередньо до об'єкта компліментарної оцінки і, здавалося б, не предполагают відповідних перлокутивних ефектів. Однак якщо врахувати, що вони виражають емоційний стан мовця і можуть бути розраховані на реакцію співрозмовника, тобто зачіпають, хоча і побічно, інтереси учасників мовного акту, то їх можна вважати Експресиви: У неї навіть дуже приємна зовнішність.- Чудово! Нехай увійде.
Відзначимо, що експресиви емоційного типу зазвичай містять компліментарні оцінки, об'єктом яких є адресат або сам мовець, у той час як раціональні експресиви часто мають об'єктом компліментарної оцінки третя особа: Ти чудовий хлопець! і Він чудовий хлопець !; можливі реакції: у першому випадку - спасибі, спасибі за комплімент і т.п., у другому - ти правий, мабуть, та й інші вираження згоди/незгоди (Вольф, 1985, 166 - 169).
Експресиви відрізняються рядом особливих характеристик, які зачіпають як включені в них імена, так і форму, і вживання предметів.
О.М. Вольф пропонує розглядати експресивність не як властивість окремих слів, а висловлювання в цілому. Експресивність виражається інтонаційної структурою і відповідно восклицательной формою пропозиції: Який у неї розумна дитина !, Це приголомшливо !. Експресивність пов'язана з емоційною оцінкою, хоча і не вичерпує її. Вона, як правило, виникає в тих випадках, коли компліментарна оцінка з'являється як безпосередня реакція на подію.
У мовних актах експресивність компліментарних виразів спрямована на те, щоб посилити емоційний вплив на співрозмовника. Іншими словами, на збільшення перлокутивного ефекту комплиментарного висловлювання. Тому експресивність становить характерна ознака мовних актів, де оцінка виступає як основна иллокутивная сила: Як тобі не соромно!- Засудження, знак «-»; Ти хоробрий хлопчик!- Схвалення, знак «+» (Вольф, 1985, 40 - 42).
Відомо, що коло повідомлень, звернених до другого особі, де йдеться про самому адресаті, дуже невеликий. Інформація, яка може бути повідомлена людині про нього самого, досить обмежена: це оцінки спостережуваних ознак, зовнішнього вигляду, внутрішніх станів в їх зовнішніх проявах і т.п., висловлювання схвалення чи несхвалення, що стосуються дії співрозмовників: Ти відмінно виглядаєш, мій хлопчик, Яка ти сьогодні красуня!
2.5 Невербальний контекст компліменту
Для надання більшого ефекту на співрозмовника, мовець використовує невербальний контекст.
До невербальних засобів спілкування відносяться сміх, зітхання, стогони і інші прояви, які є прямим свідченням різноманітних почуттів та емоцій. Це можна простежити на прикладі компліментів. Роблячи комплімент, мовець вдається до невербальних засобів спілкування (усмішка, вираз очей і т.д.), що підсилює прагматичне вплив на адресата.
Нами було проаналізовано 318 компліментарних висловлювань та виявлено компліменти, при вживанні яких використовуються невербальні засоби спілкування. Наведемо кілька прикладів:
. Rieux vit sa femme debout, en tailleur avec les couleurs du fard. II lui sourit:
C est bien, dit-il, tr? s bien.
Рье побачив дружину, що стояла в червоному костюмі. Він посміхнувся їй:
- Добре, дуже добре (А. Camus, La peste, 110).
Для посилення прагматичного впливу автор компліменту не тільки двічі вживає оцінне прислівник bien (добре) і интенсификатор tr? s (дуже), але й підтверджує сказане посмішкою. Що виробляє певний ефект на його дружину.
Madame Denise l embrassa, tr? s naturellement, souriante:
- Vous avez l ...
