жньо-творчого досвіду. У контексті розв'язуваної проблеми зміст освіти виконувало культурологічну функцію, а принципи відбору матеріалу розкривалися через комплекс ідей. У рамках ідеї культури значимі: культурні цінності, функції культури, діалог культур - засобу збагачення і розширення видів творчих умінь, використання культурної спадщини в розвитку пізнавальної мотивації школярів, способів пізнання, прилучення до цінностей культури.
Ідея художньої творчості поєднувала в собі уявлення про діяльність Людини, перетворюючої соціальний світ відповідно і з урахуванням законів природи, краси; творчості як специфічної діяльності, як стан людини; творчості як результаті, як якості особистості.
Ідея гуманізму об'єднувала положення: про людину як цінності; про особистості, проблеми її свободи і відповідальності; гуманізмі у відносинах; подоланні відстороненості між вчителем і учнем.
7. Зміст процесу розвитку художньо-творчих здібностей старшокласників склала: система розвиваючих художньо-творчих завдань (культурологічний, аксіологічний аналіз творів живопису, декоративно-прикладного мистецтва, на?? Ісан оповідань, художніх біографій історичних діячів, виразне читання, інсценування, малювання, конкурси, диспути на теми мистецтва, екскурсії); методи навчання (пояснювально-ілюстративні, дослідні, частково-пошукові, проблемні, евристичні); форми навчально-виховної роботи (лекції, семінари, конкурси, гуртках, огляди творчості).
За результатами формуючого експерименту ми можемо говорити про позитивний ефект виявлених нами педагогічних умов у розвитку художньо-творчих здібностей у процесі навчання історії.
Висновок
Результати теоретичного та експериментального дослідження дають підставу зробити ряд висновків.
Сучасний етап розвитку суспільства вимагає не тільки засвоєння підростаючим поколінням накопиченого досвіду культури, а й активного включення в творчий, творчий процес, який передбачає продуктивну діяльність з відкриття та творення нового, здатність до пошуку і вирішення нестандартних проблем, постановці нових завдань.
Аналіз психолого-педагогічної літератури та педагогічної практики з проблеми показав, що необхідна цілеспрямована систематично організована робота з розвитку художньо-творчих здібностей старшокласників у процесі навчання історії в ліцеї мистецтв.
Розвиток художньо-творчих здібностей старшокласників у процесі навчання історії слід розглядати як потреба, обумовлену соціокультурними (потреба суспільства в особистості, вільної та відповідальної за результати своєї праці, здатної до саморозвитку і самоактуалізації), психолого-педагогічними ( становлення педагогіки співробітництва, ненасильства, діалогу) передумовами.
Доведено, що художньо-творчі здібності існують як сукупність операцій і дій суб'єкта, результатом здійснення яких є створення нового твору, виконавська майстерність. Сформованість художньо-творчих здібностей забезпечує школяреві самореалізацію свого потенціалу, більш високу мотивацію особистісних досягнень, творчу продуктивність. Художньо-творчі здібності реалізуються в освітньому процесі тоді, коли відбувається синкретичне з'єднання пізнавальних мотивів і творчих інтересів, встановлюється співвідношення елементів креативно...