ідаючи на уточнюючі запитання вчителя і однокласників. У процесі бесіди з'ясовується, що учень X., пристрасний футбольний уболівальник, не зміг подивитися останній матч чемпіонату країни, тому саме в цей час він ходив на день народження до одного зі своїх друзів, скориставшись цим, можна запитати учня розповісти про день народження його друга, після чого учень відповідає на уточнюючі питання класу і вчителя. Дізнавшись, що одним з подарунків до дня народження була книга, дуже легко здійснюється логічно обгрунтований перехід до теми Читання книг" . Задавши класу ряд питань про ставлення до читання книг взагалі і з'ясувавши, таким чином, хто з учнів почав читати нову книгу, ми просимо клас розпитати цього учня про цю книгу з установкою на розгорнуті відповіді останнього і можливі Контрзапитання розпитують [21,89].
Для залучення комунікантів у бесіду ми на різних її етапах використовуємо не тільки словесні стимули, але і жести, умовні знаки (очима, рукою, кивком голови тощо). У завершенні бесіди ми оцінюємо як загальне участь класу в бесіді, так і участь окремих учнів, виставляючи їм відповідні оцінки.
Чи досяжний вищеописаний рівень спілкування до кінця початкового етапу навчання англійської мови в середній школі? Для відповіді на це питання слід зупинитися на підготовці до проведення групових бесід, оскільки не підлягає сумніву, що вміння та навички, необхідні для участі в таких бесідах, зумовлені підготовкою, крою в самій методиці навчання мовлення, її організації.
Така підготовка, що знаходиться як би за рамками інформативних бесід як таких, забезпечується як специфічною структурою роботи над темою усного мовлення, так і розвитком спеціальних, переважно діалогічних умінь. Зупинимося спочатку на структурі роботи над культурно-побутовими темами.
Проведення групових бесід в рамках кожної культурно-побутової теми припускає оволодіння певним набором приватних мовних умінь, до освоєння яких протягом всього подальшого періоду навчання тема повинна готувати і які у своїй сукупності повинні представляти суму всього того, що в подальшому може бути предметом класних бесід в межах даної теми. Так, наприклад, по темі Кіно до кінця 5 класу це могли б бути: (1) вміння розпитати і відповісти на питання про своє ставлення до кіно.- Do you like to go to the cinema? Do you often go there? (2) вміння розпитати і розповісти про те, який саме кіно або телефільм учень бачив востаннє.- What film did you see (watch on TV) last time ?; (3) вміння сказати, в який кінотеатр і з ким ходив.- What cinema did you go to ?, With whom did you go there ?; (4) вміння стисло анотувати фільм, тобто сказати в двох-трьох фразах, про що (про кого) він.- What (who) was it about ?; (5) вміння дати і дізнатися у співбесідника найпростішу оцінку гри акторів, сказати, хто виконував головну роль.- Actors and actresses played their rules well; X. played the leading role. (6) вміння дати оцінку переглянутого фільму з коротким її обгрунтуванням; сказати і розпитати про те, які фільми подобаються, назвати свій улюблений фільм.- Like, dislike, interesting, dull, funny. I like films about. My favorite film is. [24,46].
Кожне таке приватне вміння - це вміння вирішувати певне мовне завдання, і тому воно може бути сформульовано відповідним чином, як це було зроблено в наведених вище прикладах. Їх можна назвати вузловими мовними завданнями по темі. У такому випадку тема Кіно може бути розділена на шість послідовно реалізованих частин або ланок, кожне з яких присвячене підготовці учнів до вирішення в реальному мовному спілкуванні одного з вузлових мовних завдань теми. У кожне ланка входять підготовчі вправи до вузловому мовному завданням і саме завдання як підсумок. Легко переконатися, що оволодіння вміннями вирішувати ці вузлові мовні завдання необхідно і достатньо, щоб протягом всього навчання повертатися до теми Кіно в інформативних бесідах. Неважко переконатися також і в наступному: якщо по кожній культурно-побутової темі виділити вузлові мовні завдання, в ході роботи над темою цілеспрямовано готувати учнів до їх вирішення, а потім забезпечити відображення повсякденних подій за цими темами в періодично повторюваних бесідах, то цим в значній мірі була б забезпечена міжкультурна комунікація на уроках. У цьому зв'язку важливого значення набуває послідовність цих ланок, їх взаємозв'язок і взаємодія. Адже обмеженість часу виключає повторення попередніх мовних завдань перед кожним новим. Тому основним критерієм визначення цієї послідовності є підготовка подальших вузлових мовних завдань через попередні, вміщення елементів попередніх завдань у наступні, що забезпечує необхідне повторення мовного і мовленнєвого матеріалу і скорочує безпосередню підготовку до кожного нового завдання. Розподіл кожної культурно-побутової теми на ряд послідовно реалізованих мовних завдань готує і тим самим забезпечує мно...
