hter , де перші члени синонімічних рядів відносяться до стилістично обмеженим, а другі - або до лексики книжково-письмовій, або розмовної промови, порівн.:
das GeschГ¤ft wird geГ¶ffnet , але не
aufgemacht і т.д. Однак у цих синонимах не можна знайти ніяких експресивних (емоційних) відтінків.
Стилістично обмежені синоніми порівняно легко виявляються за притаманними їм додатковим експресивним відтінкам, що виражає іронію, урочистість і т.д., порівн.: inkommodieren , Beamtenkuh , Gemach та ін
В«НейтральніВ» стилістичні синоніми важче виявити, оскільки вони зазвичай словниками належно не кваліфікуються. Їх стилістичну обмеженість можна встановити тільки або шляхом лінгвістичного експерименту, як пропонував Л. В. Щерба, навіщо потрібно досконале знання мови, а ним володіють деякі, або статистично, шляхом вивчення великої кількості текстів (контекстів), що, загалом, не під силу одному досліднику; можливо, що це скоро буде виконано за допомогою машин. Практична важ-ність цієї роботи незаперечна. Досить погортати будь-який підручник з іноземної мови, щоб переконатися в тому, наскільки невиправдано у ньому вживання синонімів, наприклад, beginnen замість anfangen , wГјnschen замість wollen , senden замість schicken і т.п.
У німецької лексикографії є ​​досить велика кількість синонімічних словників, але вони майже всі, за винятком старого видання словника серії Дудена [49], представляють собою більш-менш вдало підібрані синонімічні ряди, які містять, як правило, прикладів, що ілюструють їх значення і вживання. Серед опублікованих словників можна виявити два типи: словники, де синонімічні ряди змішані з тематичними (сюди можна віднести словники, подібні словника Пельцера) і синонімічні словники типу Гернера і Кемпке, де проведено суворий відбір синонімів, але не дано різницю між ними.
У словнику К. Пельцера, наприклад, в одному ряду наведені Bank , Stuhl , Schemel , Schulbank і т.д., які утворюють тематичний, але не синонімічний ряд. У сло-варі під редакцією Г. Гернера і Г. Кемпке зібрана велика кількість синонімічних рядів, члени яких є або идеографические, або стилістичні синоніми.
Всі ці словники призначені для носіїв мови і розраховані на те, щоб встановити те загальне, що характерно для синонімів даного ряду. Але, як вже говорилося, з них не можна почерпнути майже жодних відомостей про те, у чому полягають відмінності між поміщеними поряд синонімами.
Єдиним поки словником, який дає і ті, і інші відомості, є згаданий вище синонімічний словник серії Дудена. Крім синонімічних рядів він містить і розлоге тлумачення відмінностей у значенні і вживанні членів кожного синонімічного ряду, а також ілюструють їх приклади, в тому числі і запозичені з літератури [50].
В
В§ 4. Склад синонімічного ряду.
заголовна словом основних статей...
