з сучасним розумінням психіки (матеріальним) весь навчально-виховний процес повинен носити активний і двосторонній характер. Це виражається в таких положеннях:
1) від учнів потрібно не тільки знання мовного матеріалу, а й оволодіння навичками і вміннями вживання в мові, вміння впливати на співрозмовника, змінювати його поведінку.
2) так як психіка формується на основі зовнішньої діяльності, то успіх навчання залежить від вмілої організації спільної діяльності вчителя та учнів.
3) за допомогою зовнішньої діяльності шляхом створення орієнтовної основи дій вчитель отримує можливість ефективно управляти навчально-виховним процесом.
Важливим становищем психології є виявлення двох рівнів психіки: свідомої і несвідомої (Сєченов). Актуально усвідомлюється лише той зміст, який є безпосередньою метою діяльності. Інші компоненти активності звичайно контролюються засобами першої сигнальної системи: зоровими, слуховими та ін аналізаторами. При виникненні труднощів будь-яка операція може стати предметом свідомості.
Дане співвідношення свідомого і несвідомого психічної діяльності людини дозволяє успішно вирішувати одну з координально завдань навчального процесу - проблему формування знань, умінь і навичок.
Під знаннями зазвичай розуміється система понять, які засвоєні людиною. Знання характеризуються рядом ознак :
- широтою, - глибиною, - системністю, - стійкістю,-гнучкістю, - усвідомленістю. Найбільш важливі систематичність і усвідомленість. p> У навчанні іноземної мови розрізняється два види знань :
1. Знання мовного матеріалу (лексика, фонетика, граматика). p> 2. Знання правил про мовне ладі вивчається. p> Важливе місце в навчальній діяльності відводиться формуванню навичок, особливо при оволодінні іншомовної мови.
Навичка в психології - автоматизований компонент свідомої дії. Процес формування навичок носить поетапний характер. Згідно Ітельсон тут мають місце 4 етапи:
ознайомлювальний,
підготовчий,
синтетический,
ситуативний.
У навчанні іноземної мови цей підхід був взятий за основу. Методист Шатілов вніс зміни. Він виділяє 3 етапи:
1. оріетіровочно-підготовчий,
2. стеріотіпізірующе-ситуативний.
3. варьіруще-ситуативний.
Завершальним етапом процесу засвоєння є формування творчих умінь.
Уміння в психології трактується як здатність людини продуктивно з належним якістю та у відповідні час виконають роботу в нових умовах.
Специфіка творчих мовленнєвих умінь, по думки Зимової, полягає в здатності виражати свої думки з засобам мови. Ці вміння будуються на комплексі знань і навичок.
Таким чином, психологічні науки дають в руки вчителя ефективні засоби управління психологічним розвитком учнів, процесом формування ЗНУ.
3. Зв'язок з мовознавством . Аналізом загальних проблем мовознавства займалися багато дослідників: Щерба, Смирницький, Леонтьєв, Сомов, Зимова. Найбільш чітка система цих проблем представлена ​​в працях Щерби.
У мовних явищах він розрізняв три аспекти:
1. мовна діяльність (говоріння і розуміння),
2. мови або мовні системи,
3. мовний матеріал або тексти.
Мовленнєва діяльність як загальна характеристика мови, є єдиним предметом навчання мови. Для методики навчання іноземної мови мають важливе значення і дані ряду наук про природу білінгвізму. Оригінальну концепцію цієї проблеми запропонував Щерба. Він розрізняв 2 види двомовності: чисте і змішане. p> Навчання другої мови за принципом чистого двомовності означає освоєння його за аналогією з російською мовою. Основною вимогою в цій випадку є створення іншомовної середовища. Для формування чистого двомовності достатньо, щоб хтось із батьків говорив на іноземній мові. У шкільному навчанні створити такі умови практично неможливий жно. Як стверджує Щерба, існування двох мов російського і іноземного створює сприятливі умови для виникнення змішаного двомовності. При цьому змішаним є іноземна мова, слабо засвоєний. Єдиним засобом подолання змішаного двомовності є свідоме відштовхування від рідної мови. Перехід від змішаного до чистого двомовності - специфічна закономірність навчання іноземної мови. Чистий білінгвізм є головним показником наукової постановки навчання даному предмету.
Основні категорії і поняття методики.
Базисні категорії методики як науки: прийом, метод, система навчання, підхід до навчання, засоби навчання і принципи навчання. p> Прийом - Це елементарний методичний вчинок, спрямований на вирішення абсолютно конкретних завдань викладання на певному етапі практичного заняття.
Метод - Це узагальнена модель реалізації основних компонентів навчального процесу з іноземної мови, в основі, якої лежить певна домінуюча ідея вирішення головної методичної задачі. p> І...
