истості, а, по-друге, дасть стількі вільного годині, что воно буде однозначно перевершуваті здатності звічайної людини використовуват его конструктивно. Розглянувші інформаційну еру з точки зору людини, яка намагається пристосовуватися до современного світу, досліднікі створюють таку картину життя после роботи, яка є одночасно занадто невизначенності и занадто тривожно [73, с. 65]. Таким чином, з Другої половини ХХ ст. Значення вільного годині Постійно збільшується, а дозвілля візнається чи не основною цінністю людського Існування [101, с. 260].
Досліднікі віділяють Різні типи дозвілля. Одна з найвідомішіх типологій захи Р. Стеббінсу. ВІН розрізняє «Серйозна», «несерйозне», «випадкове» и «звичайне» дозвілля. «Серйозна дозвілля - стійкі заняття любителя або участника суспільної (само) ДІЯЛЬНОСТІ - волонтера, Які захоплюють людину чисельно можливіть и властівою їм комплексністю. Цею вид дозвілля відрізняється від «випадкове», або «несерйозного» дозвілля, Яке предлагает зазвічай набагато менше можливости, набагато простішого за структурою и Яке Рідко передбачає Досконалість Виконання »[73, с. 65-66]. «Звичайне» дозвілля негайно доставляє возбудить уголовное самє по Собі, як «відносно недовго приємна діяльність, что вімагає незначна б або не вімагає ніякого СПЕЦІАЛЬНОГО навчання, щоб отріматі удовольствие» [105, с. 349-350]. Автор підкреслює ВАЖЛИВО Значення членства у всілякіх організаціях, пріналежності до більш соціально помітної та інтегрованої спільноті (колективу).
В Радянській науці дозвілля теж Почаїв активно вівчатіся з Другої половини ХХ ст. Воно виступать ВАЖЛИВО Показники рівню розвітку соціалістичного Суспільства. На Данії годину проводяться загальнонаціональні Дослідження найбільш Поширення форм проведення вільного часу. Смороду здійснюються, як правило, головні академічнімі центрами країни. Наприклад, Інститутом соціології РАН [20], Інститутом соціології НАН України в межах «МОНІТОРИНГУ українського Суспільства» [61]. Щодо ДОСЛІДЖЕНЬ, предметом якіх є власне дозвілля, то среди них можна віділіті кілька напрямів. Один з них - Дослідження бюджету годині и форм дозвілля. У цьом випадка Завдання є визначення бюджету годині в Робочі / Навчальні и вихідні Дні; Вивчення особливая дозвілля, виявлення кола інтересів [1; 34; 35; 60]. Зокрема, в 1985-1987 рр. Було проведено Дослідження, метою Якого стало Дослідження кількості годині, Який вітрачають школярі на тій чи Інший вид дозвільної ДІЯЛЬНОСТІ, а такоже візначіті види дозвільної ДІЯЛЬНОСТІ найбільш Популярні среди школярів різного віку. Віняткова увага пріділялась харчуванням, чі займаються школярі в секціях, гуртках, МУЗИЧНИЙ, художніх, спортивних школах. Було показано, что «структура дозвілля школярів Багато в чому візначається рівнем розвітку соціально-культурної інфраструктурі міста, системи позашкільніх дитячих закладів» [6, с. 87]. Було виявлено нерівність можливіть в сфере дозвілля у школярів міст и селищ та гостроту проблеми дозвілля дітей в новіх містах, де Розвиток соціально-культурної СФЕРИ відстав [6, с. 88]. Конвенцію безпосередньо є Вивчення різніх проявів нерівності в сфере дозвілля [8; 87]. Інший Напрям - Дослідження самє цінності дозвілля в суспільстві. І. Бутенко говорити, что ЯКЩО в Індустріально розвинення странах «трудоголікі стають все Менш популярними и шанованімі, а Вільний годину перетворюється на все Більшу Цінність, то в России ми поки спостерігаємо протилежних тенден...