знань, умінь і навичок, а є лише його складовою частиною; по-третє, діяльність педагога тут має безпосередній зв'язок з змістом освіти (відповідної його підготовкою і викладенням) як елементом об'єкта діяльності.
Формування умінь і навичок - вид діяльності педагога, пов'язаний з передачею досвіду здійснення діяльності. При цьому формується насамперед досвід здійснення діяльності, вже освоєний людством в тій чи іншій області.
Тут можна розрізняти такі рівні оволодіння вміннями і навичками, як виконання дій за зразком, тобто в знайомій ситуації, і виконання дій в новій ситуації. Оволодіння вміннями та навичками відбувається на основі знань, і вони в кінцевому підсумку повинні представляти собою систему, що є ядром результату, до якого веде реалізація педагогом його освітньої функції. Цей вид навчальної діяльності педагога дуже важливий, але забезпечити взаємозв'язок діяльності педагога і учнів на всіх етапах навчання він не може, тому що охоплює лише одна ланка навчального процесу.
Систематизація та узагальнення знань, умінь, навичок - вид діяльності педагога, спрямований на формування системи всіх складових елементів змісту освіти. Перш за все, відзначимо, що педагогу необхідно знання привести в систему. Для цього недостатньо добитися їх систематичності, тобто засвоєння учнями?? атеріала в його логічного зв'язку і наступності. Необхідно цілеспрямовано формувати у свідомості учнів систему знань, представляє їхня сукупність відповідно до структури наукової теорії (поняття, основні положення або закони, слідства). Цей процес складний і вимагає неодноразового перетворення інформації, отриманої навчаються.
Крім того, на знаннях базуються уміння і навички, і вони у всій своїй сукупності повинні бути систематизовані. Застосування знань на практиці, грамотне та ефективне здійснення діяльності можливі, коли у людини сформована система знань, умінь і навичок. Цей вид навчальної діяльності педагога з тієї ж причини, що і попередній, не може забезпечувати взаємозв'язок діяльностей педагога і учнів.
Стимулювання і мотивація особистості студента в навчанні - вид навчальної діяльності педагога, що полягає у впливі на особистість з метою активізації її діяльності в процесі навчання. Вчення здійснюється більш успішно, якщо в учня є мотиви як внутрішні побудители активності у навчальній діяльності. Формування їх - кропітка і складна праця. Педагог може використовувати весь арсенал наявних у нього можливостей педагогічного стимулювання учнів. Вважається, що серед методів стимулювання і мотивації діяльності учнів можна виділити дві групи: методи формування інтересів в учнів і методи формування боргу і відповідальності в навчанні.
Стимулювання діяльності учнів в процесі навчання як вид розглянутої навчальною діяльності поширюється на всі етапи і рівні засвоєння змісту. Воно цілеспрямовано на активізацію учня, створення сприятливих умов для взаємин педагога та учнів, вибір і використання засобів розвитку, формування головного в навчанні - пізнавальної активності. Стимулювання охоплює всю сукупність впливів на особистість, пов'язаних з відношенням до навчання, станом її в процесі навчання і можливостями виконання різних рівнів пізнавальної діяльності.
Цей вид діяльності має безпосередній вихід не так на навчально-пізнавальну діяльність, а на інший елемент об'єкта діяльності педагога - на учня як особистість. Тому стимулювання не може бути прийнято за основу, що забезпечує взаємозв'язок діяльностей педагога і учнів.
Педагогічне діагностування - вид навчальної діяльності педагога, що полягає у встановленні станів як окремих елементів, так і всієї системи навчання в цілому, а також причин, що їх викликають. Представляється доцільним виділити цю частину діяльності педагога в силу її значимості, досить великого обсягу, складності і специфічності в самостійний вид навчальної діяльності педагога. І хоча діагностика в прийнятому значенні відома як розділ медицини, вивчав ознака хвороб, методи і принципи, за допомогою яких встановлюється діагноз, як вихідне значення, обумовлений перекладом з грецької - «здатний розпізнати», - дає підставу і для вводиться терміна «педагогічне діагностування». Педагог, подібно до лікаря, змушений здійснювати «визначення, розпізнавання» (діагноз) стану навчального процесу та причин його відхилення від модельованого при плануванні. На підставі результатів діяльності учнів і даних спостереження за педагогічним процесом педагог встановлює за певними показниками його стан, тобто положення, в якому знаходиться педагогічний процес в даний момент часу. Здійснюючи аналіз показників, він з'ясовує причини події відхилення. Вони можуть бути пов'язані з неправильним вибором методів, прийомів, засобів і організаційних форм навчання, невдалим логічною побудовою матеріалу, невмілим застосування...