ок на сприйняття реальності людиною - сприйняття «крізь призму мови»/64, 7 /.
На рубежі 21 століття виникає нова галузь науки - лингвокультурология, об'єкт який вивчається на «перехресті двох фундаментальних наук: мовознавства та культурології» [10, 217].
Як зазначає В.А.Маслова, лінгвокраїнознавство відрізняється від лінгвокультурології саме тим, що лінгвокраїнознавство вивчає «власне національні реалії, що знайшли відображення у мові. Це безеквівалентние мовні одиниці (по Є. М. Верещагін і В.Г.Костромарову) - позначення специфічних для даної культури явищ »[5, 12].
В.В.Воробьев вважає, що «Лингвокультурология - це комплексна наукова дисципліна, що вивчає взаємозв'язок і взаємодія культури і мови в його функціонуванні і відбиває цей процес як цілісну структуру одиниць в єдності їх мовного та немовного (культурного ) змісту »[11, 26]. Вперше термін «лингвокультурология» з'явився в працях В. В. Воробйова [38, 39], а потім В.А.Масловой [5], В. Н. Телія [10, 217] та інших дослідників.
В. Н. Телія характеризується лінгвокультурології «як нове відгалуження етнолінгвістики, метою якого є дослідити і описати взаємодія мови і культури в національній і загальнолюдській формах в сучасному стані або в певні синхронні зрізи» [10, 216].
С.Г.Воркачев визначає лінгвокультурології наступним чином: «Лингвокультурология - на сьогоднішній день, мабуть, саме молоде відгалуження етнолінгвістики [10, 217], або ж коли скористатися «хімічної» метафорою, це новітнє молекулярне з'єднання в межах останньої, відмінне від всіх інших своїм «атомарним складом» і валентностних зв'язками: співвідношенням «часткою лінгвістики і культурології і їх ієрархією »[12, 64-72; 54-75]. Думка про те, що лингвокультурология вважається розділом етнолінгвістики, поділяють не всі дослідники. Слідом за В.А.Масловой, В. В. Воробйова, Е. Сепір і Б.Уорф, Г.А.Кажігаліевой і рядом інших дослідників ми вважаємо, що лингвокультурология - це самостійний напрям в лінгвістиці, більше того скажімо, що її формування ще триває [5; 11; 4; 13; 12].
«... Мета лінгвокультурології, вважає В.А.Маслова, допомогти побачити той культурний фон, який стоїть за одиницею мови і який дозволяє співвідносити поверхневі структури з їх глибиною спільністю» [5,4]. «... Завдання лінгвокультурології - в тому, щоб експлікувати культурну значимість мовною одиницею (культурні знання) шляхом співвіднесення прототипної ситуації фразеологізму або іншої мовної одиниці, їх символьного прочитання з відомими« кодами »культури. Культурні знання - це частина культурно-мовної компетенції говорить цією мовою »[5,11].
В.А.Маслова зазначає, що в даний час в Росії існують такі школи лінгвокультурології:
«школа лінгвокультурології Ю. С. Степанова, що описує константи культури в діахронічному аспекті; верифікація їх змісту проводиться на матеріалі текстів різних епох;
школа Н.Д.Арутюнова, що досліджує універсальні терміни культури, витягнуті з текстів різних часів і народів;
школа В. Н. Телія, що досліджує мовні сутності з позиції рефлексії носія живої мови за допомогою імітації речедеятельного ментальних станів мовця;
школа лінгвокультурології, що досліджує безеквівалентної лексики, створена В. В. Воробйова, В.М.Шаклеіном та ін., розвиваюча лінгвострановедческую концепцію Е. М. Верещагіна і В. Г. Костомарова »[5,29 ].
На сьогоднішній день в лінгвокультурології виділилося кілька напрямків [5, 27-29]:
лингвокультурология окремої соціальної групи (дослідження конкретної лінгвокультурної ситуації);
діахронічна лингвокультурология (вивчення змін лінгвокультурного стану етносу за певний період часу);
порівняльна лингвокультурология (дослідження лінгвокультурних елементів різних етносів);
сапостовітельная лингвокультурология (тільки починає розвиватися);
лінгвокультурний лексікографіка (складання лексікокультурологіческіх словників).
При визначенні предмета лінгвокультурології і її одиниць дослідження спостерігаються різні підходи і відповідні терміни. З погляду одних дослідників, одиницями лінгвокультурології є «одиниці мови, які придбали символічне, еталонне, образно метафоричне значення в культурі і які узагальнюють результати людської свідомості» [5,36]. На думку В.А.Масловой, в якості предметів вивчення лінгвокультурології можуть бути:
безеквівалентние одиниці, наприклад, самовар, квас;
міфологізована одиниці, наприклад, хліб (як символ життя, матеріального достатку);
пареміологіческом одиниці, наприклад, Біль без мови, та позначається;
...
