иста, зроблене ап. Матфеєм), яке потім переводилося на різні мови (у такому разі постає питання про характер нині відомого канонічного Євангелія від Матвія на грец. мовою), або, оскільки слідів єврейського Євангелія від Матвія не збереглося (можливо, останнім, хто його бачив, був блаженний Ієронім), він відзначав лише велика кількість єврейських слів і увагу до закону Мойсея в цьому Євангелії (деякі вчені припускають, що Папій або помилився, або мав на увазі якесь інше Євангеліє від Матвія - але це позиція меншини). »(1)
церковний євангелія синоптик джерело
4. Теорії, що пояснюють синоптичну проблему
За всю історію обговорення богословами синоптичної проблеми було запропоновано неймовірна кількість можливих пояснень даної проблеми. Якщо докладно все їх описати, вийде серйозна за обсягом книга, безумовно перевершує обсяг тексту не тільки самих синоптичних євангелій, а й усього Нового Завіту. Зробити це в рефераті неможливо, так, я думаю, і не потрібно. Тому ми згрупуємо запропоновані богословами варіанти за їх спільною принципом, і в такому вигляді опишемо їх суть і слабкі місця.
. 1 Теорія прото-Євангелія
Цю теорію вперше запропонував Лессінг; «Вона пояснює близькість синоптичних Євангелій їхнім спільним походженням від тексту (втраченого) найдавнішого Євангелія, написаного на арамейською, або, як каже Лессінг, на сиро-халдейському мовою. Отже, близькість пояснюється загальним джерелом. Питається, як пояснити відмінність? Різниця між синоптичними Євангеліями ця теорія пояснює тим, що синоптики використовували різні частини прото-Євангелія і по-різному перевели їх. »(2).
У XIX ст. ця теорія втратила вплив, так як її неспроможність більш ніж очевидна: з її допомогою не вдається пояснити відомі риси подібності та відмінності між існуючими грецькими текстами. Якщо євангелісти використовували е?? рейскій або сиро-халдейський текст, а потім кожен перекладав його (та ще й різні його частини) на грецьку мову, то як же тепер пояснити порию буквальне схожість ледве чи ні цілих глав в грецькому тексті?
4.2 Теорія усної традиції
Вона пояснює відомі нам текстуальні дані подібності та відмінності у трьох Євангелістів тим, що синоптики незалежно один від одного черпали матеріал з усної первохристианской традиції, тобто Єрусалимської громади, яка знайшла стійкі форми в результаті постійного повторення і заучування одних і тих же оповідань. Звичай заучувати тексти напам'ять відомий і в талмудичний традиції (єврейські тексти згортаються в сувої; якщо сувій проколоти, то під прокол потрапляють в різних місцях тексту різні літери; так от, протикаючи цей текст, талмудисти могли сказати, які саме букви проколоті - так добре вони знали текст). Заучування тексту відомо і в примітивних племенах, коли щось тримається в голові через брак писемності. Так що, начебто, міркування здорове.
«Творці цієї теорії усної традиції дотримувалися думки, що зміст Євангелія було сформульовано по-арамейському, а потім перекладено на грецьку. Відповідно до цієї точки зору, розбіжності між синоптиками виникли через те, що Євангелісти були знайомі з різними варіантами традиції, задовольняти потреби й інтереси різних громад. Відомо, що першохристиянські громади до 70 р перебували з центром в Єрусалимі, але за явної переваги єрусалимського центру, яке відчувається при читанні книги Діянь Св. Апостолів (там проповідь завжди починається з Єрусалиму і в Єрусалимі закінчується; скажімо, проповідь ап. Павла) , громади широко поширилися не тільки в Азії, але і в Європі - аж до Риму »(2).
«Одиниці традиції при передачі відтворювалися з великим ступенем точності, оскільки в громаді вони виконували цілком певні функції - наприклад, літургійні. Це видно з передачі розповіді про Таємної вечері у ап. Павла. У Посланні до Коринтян є передача тайносовершітельних слів Господа нашого Ісуса Христа на вечорі абсолютно точно так само, як у Євангеліста Луки. Навіть подробиці збігаються: обидва вони кажуть, що Чаша новозавітна була запропонована після вечері, на чому ми формуємо своє вчення про те, що новозавітна Євхаристія, Трапеза Господня, була виконана Господом після старозавітної Великодньої трапези. Це ясно простежується тільки у Євангеліста Луки і також повторюється в Посланні до Коринтян. »(2).
«У XX в. відродження цієї гіпотези було пов'язано з ім'ям сходознавця Х. С. Нюберг (Nyberg. 1935), який вивчав Книгу пророка Осії і разом з тим зробив ряд спостережень щодо євангельській традиції. Але найбільшу популярність здобули роботи Х. Різенфельд (Riesenfeld. 1959) і Б. Герхардссона (Gerhardsson. 1961), які стверджували, що в Євангеліях присутній лексика, пов'язана з мнемотехнікою, характерної для раввинистичес...
