ння суспільства за рахунок стабільного включення до нього повноцінних членів [14].
Західний досвід свідчить: єдиний спосіб створити інваліду гідне життя в суспільстві - змоделювати для нього «безбар'єрне середовище», тобто особливі умови, що враховують психо? логічне і фізичний стан людини. Для плохослишащіх людини - це можливість спілкуватися на рівних зі світом чуючих.
Сьогодні, в умовах нашої країни, треба швидше говорити не тільки про моделювання «безбар'єрного середовища», а й про те, як забезпечити нормальне «моральне виживання» і психологічне здоров'я людям з порушеннями слуху в суспільстві, яке доста? точно жорстоко і по відношенню до своїх здоровим членам, не кажучи вже про людей з порушеннями здоров'я. Тобто, в дан-ному випадку, на сьогоднішній день потрібно говорити щодо умов виживання в «бар'єрної середовищі».
Основні методи під час навчання осіб з порушеннями слуху у ВНЗ повинні включати в себе:
гуманітарну спрямованість освіти, створення умов для задоволення потреби особистості в разв?? тії, в прояві і розкритті здібностей, потенційних можливостей;
фундаменталізацією освітніх програм, забезпечення рівня професійної підготовки із запитами сучасного суспільства, можливості мобільності та конкурентоспроможності випускника;
приорететное використання особистісно-орієнтованих технологій вищої освіти, в основу яких покладено діалогічний підхід, що визначає суб'єктна взаємодія студента і викладача, самоактуалізацію особистості будщего фахівця;
забезпечення психолого-педагогічної підтримки студентам з порушеннями слуху, яка передбачає облік при організації процесу освіти у ВНЗ особливостей даного контингенту учнів [18].
Однією з проблем методологічного самовизначення і виділення педагогічних умов адаптації студентів з проблемами слуху до умов вищих навчальних закладів є складність і багатоаспектність досліджуваного поняття.
Аналіз сучасного стану проблеми дослідження дає можливість стверджувати, що існують різноманітні організаційні форми навчання осіб з порушеннями слуху у вищих навчальних закладах:
) спеціальні групи, які працюють за єдиним планом і зі спеціальним супроводом;
) інклюзивні групи, в яких студенти отримують допомогу з боку спеціально створених підрозділів у структурі ВНЗ;
) навчання студентів з порушеннями слуху в єдиному потоці без спеціального супроводу; дистанційна форма навчання.
Останнім часом спостерігається позитивна тенденція до збільшення кількості спеціальних груп для осіб з порушеннями слуху у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації. Це дає можливість студентам цієї категорії отримувати бажаний рівень освіти і професійної підготовки за сучасними спеціальностями (економіка підприємства, комп'ютерне програмування, вчитель початкових класів шкіл глухих і слабочуючих, фізична реабілітація, соціальна робота, дизайн, художнє оформлення та ін.)
Отримання вищої освіти в умовах спеціальних груп дає можливість організувати освітній процес з урахуванням потреб осіб з порушеннями слуху. У спеціальних групах процес утворення здійснюється за участю сурдоперекладача, який допомагає студентам з порушеннями слуху отримувати навчальну інформацію в повному обсязі, а викладачам - спілкуватися зі студентами. Як показує практика, доцільним є збільшення терміну навчання в таких групах. Неоднозначність складу спеціальних груп обумовлена ??такими факторами, як: різна ступінь втрати слуху студентів, розвитку мовлення, попередньої підготовки, володіння засобами спілкування та ін.
Визначення психофізичних особливостей студентів з порушеннями слуху супроводжувало виявлення труднощів, з якими вони стикаються в процесі навчання. У ході дослідження, проведеного Литовченко С.В., констатовано, що однією з найбільш складних є проблема розвитку мовлення студентів. Низький рівень сприйняття усної мови, нечітка своя мова утворюють перепони для використання усного мовлення як засобу комунікації навчальному процесі. У той же час, мовний досвід супроводжує сприйняттю на слух різних слів і фраз, особливо за умови використання слухових апаратів. Недолік сприйняття фонетичної інформації в цих випадках компенсується вмінням враховувати смисловий контекст.
Створення спеціальних груп дозволяє уникати стресових перевантажень у студентів з порушеннями слуху, що характерно за умови їх навчання у колективі чуючих. Але, необхідно відзначити, що при такій формі навчання повільніше формуються комунікативні звички, уміння вирішувати проблеми в колективі, що негативно відбивається на социльно-психологічної адаптації. На жаль, є приклади, коли групи студентів з порушеннями слуху у вищих навчальних ...