Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Практико-орієнтовані завдання як засіб реалізації прикладної спрямованості курсу математики при вивченні квадратичної функції в курсі математики 9 класу

Реферат Практико-орієнтовані завдання як засіб реалізації прикладної спрямованості курсу математики при вивченні квадратичної функції в курсі математики 9 класу





ься особлива роль у формуванні професійної спрямованості навчання.

В окремих випадках викладання математики може розглядатися як єднальна дисципліна загальноосвітніх та професійних знань. Особливо це вірно при формуванні за допомогою математики професійного мислення. Таке професійне мислення можна умовно позначити як технічне мислення чи соціально-економічне мислення залежно професійної спрямованості студентів.

Саме формування мислення може відбуватися як безпосередньо через прикладний характер курсу математики, так і опосередковано через навчання процесам математичного моделювання та математизації довільних ситуацій.

Практико-орієнтована технологія навчання дозволяє учня з пасивного об'єкта педагогічного впливу перетворити на активного суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності. Основним засобом реалізації практико-орієнтованої (прикладної) спрямованості курсу математики спеціально підібрана система завдань.

Дидактичні цілі практико-орієнтованих завдань:

· Закріплення і поглиблення теоретичних знань.

· Оволодіння вміннями та навичками з навчальної дисципліни.

· Формування нових умінь і навичок.

· Наближення навчального процесу до реальних життєвих умов.

· Вивчення нових метод наукових досліджень.

· Оволодіння загальнонавчальних умінь і навичок.

· Розвиток ініціативи та самостійності.

· Види практико-орієнтованих завдань:

· Аналітичні (визначення та аналіз мети, вибір і аналіз умов і способів вирішення, засобів досягнення мети);

· Організаційно-підготовчі (планування та організація практико-орієнтованої роботи індивідуальної, групової або колективної по створенню об'єктів, аналіз і дослідження властивостей об'єктів праці, формування понять і встановлення зв'язків між ними);

Оціночно-корекційні (формування дій оцінки і корекції процесу і результатів діяльності, пошук способів удосконалення, аналіз діяльності).

Історично склалися дві сторони призначення математичної освіти: практична, пов'язана зі створенням і застосуванням інструментарію, необхідного людині в його діяльності, і духовна, пов'язана з мисленням людини, з оволодінням певним методом пізнання і перетворення світу математичним методом.

Практична корисність математики обумовлена ??тим, що її предметом є фундаментальні структури реального світу: просторові форми і кількісні відношення - від найпростіших, засвоюваних у безпосередньому досвіді людей, до досить складних, необхідних для розвитку наукових і технологічних ідей. Без конкретних математичних знань утруднено розуміння принципів влаштування і використання сучасної техніки, сприйняття наукових знань, сприйняття та інтерпретація різноманітної соціальної, економічної, політичної інформації, малоефективна повсякденна практична діяльність. Кожній людині в своєму житті доводиться виконувати досить складні розрахунки, користуватись загальновживаною обчислювальною технікою, знаходити в довідниках і застосовувати потрібні формули, володіти практичними прийомами геометричних вимірювань і побудов, читати інформацію, представлену у вигляді таблиць, діаграм, графіків, розуміти імовірнісний характер випадкових подій, складати нескладні алгоритми та ін.

У цьому контексті стає актуальною організація практико-орієнтованої діяльності учнів на уроках математики.

Практико-орієнтована діяльність - це діяльність, спрямована на здійснення зв'язку шкільного курсу з практикою, що передбачає формування в учнів умінь, необхідних для вирішення засобами математики практичних завдань. А так як передумови їх розв'язання лежить математичне моделювання, то для реалізації прикладної спрямованості математики необхідно організувати навчання школярів елементам моделювання, оскільки до теперішнього часу ні в програмах, ні в підручниках практично не йдеться про математичні моделі, а вчитель математики та учні на кожному уроці оперують з ними. Відомо, що процес математичного моделювання складається з трьох етапів:

· формалізації, перекладу запропонованого завдання з природної мови на мову математичних термінів, тобто побудова математичної моделі;

· рішення завдання всередині моделі;

· інтерпретації отриманого рішення, тобто перекладу отриманого результату (математичного рішення) на мову, на якому була сформульована вихідна задача.

Слід зазначити, що в школі в основному приділяється увага роботі над другим етапом моделювання, в той час як формалізація та інтерпретація залишаються недостатньо розкритими. Важливим засобом нав...


Назад | сторінка 4 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Урок-дослідження як складова частина формування дослідницького типу мисленн ...
  • Реферат на тему: Система нестандартних завдань як засіб розвитку логічного мислення учнів 5- ...
  • Реферат на тему: Розвиток творчого мислення учнів 5-6-х класів на уроках математики за допом ...
  • Реферат на тему: Розвиток креативного мислення молодших школярів засобом дидактичних ігор на ...
  • Реферат на тему: Роль прикладної математики у підготовці вчителів математики та інформатики