дповісти на наступні питання:
· чи використовує освітня установа внутрішні сильні сторони або відмітні переваги у своїй стратегії? Якщо освітня установа не має відмітних переваг, які з її потенційних сильних сторін можуть ними стати?
· чи є слабкості освітнього закладу його уразливими місцями в конкуренції і/або вони не дають можливості використовувати певні сприятливі обставини? Які слабкості вимагають коректування, виходячи зі стратегічних міркувань?
· Які сприятливі обставини дають освітньому учрежденію реальні шанси на успіх при використанні його кваліфікації та доступу до ресурсів? Сильні і слабкі сторони фірми роблять її краще або гірше пристосованою до використання сприятливих можливостей, ніж у інших фірм.
· які загрози повинні найбільш турбувати і які стратегічні дії необхідно зробити освітній установі для хорошого захисту?
При формуванні стратегічної перспективи освітньої установи особливо значущі сильні сторони, так як вони є основами стратегії і на них повинне будуватися досягнення конкурентних переваг. У той же час хороша стратегія вимагає втручання в слабкі сторони. Особливе значення має ідентифікація відмітних переваг компанії. Це важливо для формування стратегії, так як:
· унікальні можливості дають освітній установі шанс використовувати ринкові сприятливі обставини,
· створюють конкурентні переваги на ринку.
З цього можна вивести загальне правило: освітня установа має накопичувати свої конкурентні сильні сторони і захищати свої конкурентні слабкості.
І на останок хотілося б зазначити, що дослідження - не панацея від усіх бід підприємства, а тільки інструмент для правильного їх вирішення.
5. Особливості маркетингової діяльності вузів в умовах ринку
розвиваються ринкові відносини зачіпають всі сфери, в тому числі вищу освіту. Одним з найважливіших показників, що характеризують сучасний стан освіти, є збільшується число недержавних навчальних закладів і зростаюча між ними конкуренція. У цю конкурентну боротьбу включені державні ВНЗ, які орієнтуються на комерційний прийом студентів. Така ситуація диктує необхідність пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів, тим більше, що інтенсивність конкуренції постійно зростає і посилюється ступенем територіальній близькості освітніх організацій.
Необхідність переходу до маркетингової діяльності викликана тим, що ні федеральний, ні регіональний бюджети в повному обсязі не можуть фінансувати всі витрати ВНЗ, у тому числі оплату праці висококваліфікованих кадрів, постійне оновлення комп'ютерної техніки, бібліотечного фонду та ін.
Для вирішення завдань, що виникають у процесі функціонування ВНЗ в умовах ринкових відносин, необхідно створення в установі освіти спеціального органу з маркетингу, діяльність якого повинна розвиватися за наступними напрямками:
· вивчення тенденцій розвитку ринку праці;
· Вивчення конкуренції на ринку освітніх послуг.
У роботі Сарджента висловлена ??думка про те, що вузи не тільки будуть конкурувати один з одним, прагнучи залучити студентів, а й все більше залежати у фінансуванні своєї діяльності від диференціації та диверсифікації пропонованих продуктів і послуг. Багато вузів вже усвідомили необхідність маркетингової діяльності, тому ряд англійських університетів, за свідченням М. Кіннелл і Д. Макдугалл, вже мають відділи маркетингу, укомплектовані професійними співробітниками.
Американська Асоціація Маркетингу проводить щорічні симпозіуми з питань маркетингу вищої освіти. У 1997 році на восьмому симпозіумі серед обговорюваних проблем були розглянуті такі практично важливі питання, як розробка маркетингового плану, позиціонування державного університету, реклама вузу, методи вимірювання ефективності маркетингових зусиль вузу, форма подання інформації про вузі, найбільш підходяща різним групам абітурієнтів і т.д.
Громадяни, які належать до різних соціальних прошарків, як споживачі освітніх послуг, вибирають ті установи, які в змозі оплачувати. Таким чином, освітні установи диференціюються за сферами обслуговується ринку. Рівень якості послуг, що надаються освітньою установою, може в цьому зв'язку розрізнятися:
·?- Максимум якості освітніх послуг при максимальній ціні (елітні школи, гімназії, ліцеї, установи дошкільної освіти, престижні вузи);
·?- Якість і вартість освітніх послуг залежать від соціально- економічного становища регіону, від сили ринкової конкуренції, а також від адміністративних механізмів (основна маса освітніх установ);