цепції управління персоналом базуються, з одного боку, на принципах і методах адміністративного управління, а з іншого боку? на зростаючу роль особистості працівника, знанні його мотиваційних установок, умінні їх формувати і направляти відповідно до завдань, що стоять перед організацією. Тому необхідна переорієнтація керівників і працівників на нові цінності: головне всередині організації? працівники, а за межами організації споживач, його інтереси. Пріоритетними цінностями для фірми є: ефективність роботи персоналу, ініціатива, зацікавленість, розвиток творчого потенціалу, почуття відповідальності.  
 Основу концепції управління персоналом в даний час складають: зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати і направляти у відповідності з цілями і завданнями, що стоять перед організацією. 
  Узагальнення досвіду вітчизняних і зарубіжних організацій дозволяє сформулювати головну мету системи управління персоналом? забезпечення кадрами, організація їх ефективного використання, професійного і соціального розвитку. 
  У відповідності з цією метою формується система управління персоналом організації. 
  У багатьох публікаціях відзначаються два полюси ролі людини в суспільному виробництві: 
 ? людина як ресурс виробничої системи (трудової, людський, людської)? важливий елемент процесу виробництва і управління; 
 ? людина як особистість з потребами, м?? тівамі, цінностями, відносинами? головний суб'єкт управління. 
  Враховуючи, що перераховані підходи до аналізу ролі людини у виробництві являють собою погляди з різних сторін одного і того ж явища, розглянемо докладніше поняття людський фактор . 
  Поняття людський фактор входить у науковий обіг різних наук: філософії, соціології, психології, педагогіки, медицини, науки управління і т. д. Під людським фактором в психології розуміють людський компонент управління, т. е. особистість, групу, колектив, суспільство, включені в управлінську систему. У більш конкретному розумінні людський фактор ? це внутрішній світ людей; їх потреби, інтереси, установки, переживання, спрямованості і т. д. Без знання закономірностей діяльності та поведінки людей важко домогтися високої ефективності управління. Вони необхідні керівнику сучасного виробництва не менше ніж, наприклад, знання в області технологій та економіки. Недостатнє розуміння проблем людського фактора є причиною самих різних виробничих негараздів: конфліктів, плинності кадрів, зниження якості продукції та продуктивності праці. 
  Вперше це поняття ввів у науковий обіг Тейлор, який поставив перед собою завдання створити систему підвищення продуктивності праці за рахунок його інтенсифікації. Він прийшов до висновку, що головна причина низької продуктивності криється у недосконалій системі стимулювання робітників. 
  Анрі Файоль був першим, хто розробив досить послідовну систему принципів обліку закономірностей людського фактора в управлінні. Файоль розробив питання стимулювання праці стосовно діяльності вищої ланки управління. 
				
				
				
				
			  Надалі Мейо відкрив хоторнський ефект (Хоторн - містечко поблизу Чикаго). У чому його суть? Хоторнские експерименти показали, що продуктивність праці і якість продукції залежать не від умов роботи, що не від фізіологічного стану робочого і не від форми оплати його праці, а від соціальних і психологічних факторів. Якщо робочі експериментальних груп усвідомлювали, що є предметом уваги з боку керівництва і своїх безпосередніх начальників, то вони із задоволенням відгукувалися на намір керівників підвищити ефективність праці. Причиною позитивних реакцій робочих були зміни матеріального порядку, а соціальні та психологічні аспекти ситуації. 
  До доданком людського фактора дослідники відносять: 
  v рівень кваліфікації робочої сили; 
  v соціальну активність; 
  v виробничу ініціативу; 
  v рівень професійної і загальної підготовки людини; 
  v цивільну відповідальність; 
  v стан здоров'я, фізичну підготовку працівника. 
  За допомогою такого розуміння людського фактора здійснюється аналіз, який можна вважати економіко-соціологічним. Тут обговорюються шляхи активізації та оптимізації діяльності людини переважно у виробничому процесі, досліджуються закономірності, насамперед економічної поведінки особистості. 
  Як би не розумівся людський фактор, би з яких позицій ні підходили до нього, безперечно: людський фактор є активність людей. 
  Управління персоналом займає одне з основних місць в організаційній діяльності. Це пов'язано з тим ...