або виконання робіт за рамками нормальної тривалості робочого часу. Тому направлення у службові відрядження, залучення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, вихідні та неробочі святкові дні жінок, які мають дітей віком до трьох років, допускаються тільки з їхньої письмової згоди і за умови, що це не заборонено їм відповідно до медичного висновком (ст. 255 частина 2) виданим у порядку, встановленому законами та іншими нормативними правовими актами ПМР. Висновок, що міститься в даному медичному висновку, може бути заснований як на стані здоров'я матері, так і її дитини. При цьому жінки, які мають дітей віком до трьох років, повинні бути ознайомлені у письмовій формі зі своїм правом відмовитися від напрямку в службове відрядження, залучення до понаднормової роботи, роботи в нічний час, вихідні та неробочі святкові дні.
Гарантії, передбачені частиною другою статті 255 ТК, надаються також матерям і батькам, які виховують без чоловіка (дружини) дітей у віці до п'яти років, працівникам, які мають дітей-інвалідів, і працівникам, які здійснюють догляд за хворими членами їх сімей відповідно до медичного висновку.
Г) Додаткові права осіб, які виховують дітей без матері
Стаття 260 ТК регламентує гарантії та пільги особам, які виховують дітей без матері.
Гарантії та пільги, предоставляемие жінкам у зв'язку з материнством (обмеження роботи в нічний час і надурочних робіт, залучення до робіт у вихідні та неробочі святкові дні, направлення у службові відрядження, надання додаткових відпусток, встановлення пільгових режимів праці та інші гарантії та пільги, встановлені законами та іншими нормативними правовими актами), поширюються на батьків, які виховують дітей без матері, а також на опікунів (піклувальників) неповнолітніх.
Виховання дитини без матері може бути зумовлене різними причинами відсутності материнського піклування (її смерть, позбавлення батьківських прав, перебування в місцях позбавлення волі, тривале перебування в лікувальному закладі та ін.)
. 3 Переведення на іншу роботу
Переклад вагітних та осіб виховують дітей до 1,5 років.
Значення перекладу для жінок служить засобом охорони праці (коли це потрібно за станом здоров'я, вагітності, при годуванні грудьми і при наявності дитини віком до півтора року).
Стаття 250 ТК свідчить, що вагітним жінкам відповідно до медичного висновку і за їх заявою знижуються норми виробітку, норми обслуговування або ці жінки переводяться на іншу роботу, що виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою raquo ;. Рішення про те, чи будуть знижені норми виробітку, норми обслуговування або вагітна жінка буде переведена на іншу роботу, приймається роботодавцем з урахуванням медичного висновку та вимог, чинних стосовно до праці вагітних жінок.
До надання вагітній жінці іншої роботи, що виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок коштів роботодавця.
Існують також обмеження щодо допуску вагітних жінок до окремих видів робіт (ст. 249 ТК ПМР).
Жінки, що мають дітей віком до півтора років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться за їх заявою на іншу роботу з оплатою праці по виконуваній роботі, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку півтора років.
Оскільки праця вагітних жінок, які працюють у сільській місцевості, заборонено з моменту виявлення вагітності, роботодавець зобов'язаний звільнити жінку від такої роботи (із збереженням середнього заробітку) на підставі довідки про вагітність. Спеціального медичного висновку не потрібно.
. 4 Відпустки
Відпустки для осіб з сімейними обов'язками регулюються статтями 122, 123, 125, 126, 128, 251-253, 258-259 ТК ПМР.
У даних статтях мова йде про особливості регулювання праці не тільки жінок, а й осіб з сімейними обов'язками. Це дозволило, зокрема, обмежено ввести положення про те, що відпустки по догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідом, іншим родичем або опікуном, фактично здійснюють догляд за дитиною (ст. 252 ТК ПМР). У разі усиновлення дитини (дітей) обома подружжям передбачені ТК відпустки надаються тільки одному з них на їх розсуд (ст. 253 ТК ПМР).
Такий підхід, відповідаючи світовій практиці, не тільки відображає ідею рівноправності чоловіків і жінок, але і диктується ринковими умовами. Як показує практика, в цих умовах нерідкі випадки, коли ...