ереси орієнтовані не тільки на споживання інформації, а й на її переробку і добування.
Пізнавальні інтереси школярів розрізняються по своїх об'єктах: вони можуть бути спрямовані на фактичні і теоретичні знання, на виконання дій за правилами і на діяльність творчого характеру. Розрізняють також широкі пізнавальні інтереси - спрямованість на пізнавальну діяльність взагалі - і пізнавальні стрижневі інтереси - спрямованість на одну яку-небудь галузь знань.
Ставлення учнів до процесу вчення, до його труднощам і їх подолання безпосередньо пов'язане з оцінкою своїх досягнень. Значення цього аспекту в процесі навчання підкреслюється фахівцями. А. І. Липкина пише про необхідність «враховувати при аналізі просування дитини у вченні не тільки його інтелектуальні якості і особливості засвоєння системи знань, а й ті складні опосередкування розумової роботи дитини, особистісні характеристики, які в концентрованій формі виражені в його самооцінці».
Для успішності навчання і виховання важливо формувати в учнів адекватну оцінку своїх досягнень, зміцнювати їх віру в свої сили. Тільки така самооцінка може підтримувати прагнення працювати самостійно, творчо.
З розглянутих вище положень може бути побудована система показників успішності. Виконання цих вимог несе найбільшу інформацію про успішність:
перше - робити хоча б один опосередкований висновок, комбінувати наявні знання, вміння та навички при добуваючинии нових знань;
друге - застосовувати наявні знання, вміння та навички в новій ситуації, відбираючи їх і комбінуючи, виконуючи окремі опосередковані висновки;
третє - йти до знань теоретичного характеру, до самостійного їхнього добування;
четверте - активно долати труднощі у процесі творчої діяльності;
п'яте - прагнути до оцінки своїх досягнень у пізнавальній діяльності.
В якості показників неуспішності виступають такі недоліки в оволодінні змістом навчання:
) не володіє мінімально необхідними операціями творчої діяльності, комбінування і використання в новій ситуації наявних знань, умінь і навичок;
) не прагне отримувати нові знання теоретичного характеру;
) уникає труднощів творчої діяльності, пасивний при зіткненні з ними;
) не прагне до оцінки своїх досягнень;
) не прагне розширювати свої знання, удосконалювати вміння та навички;
) не засвоїв понять в системі.
Зазначені риси становлять ознаки поняття «неуспішність» для тих навчальних предметів, в яких провідна роль належить діяльності творчого характеру, заснованої на знаннях, уміннях і навичках.
Неуспішність характеризується наявністю всіх перерахованих показників творчої діяльності. У процесі ж навчання можуть виникнути окремі елементи неуспішності, вони-то і постають як відставання.
Неуспішність і відставання взаємопов'язані. Відставання - це невиконання вимог (або одного з них), яке має місце на одному з проміжних етапів всередині того відрізка навчального процесу, який служить тимчасової рамкою для визначення успішності. Слово «відставання» позначає і процес накопичення невиконань вимог, і кожен окремий випадок такого невиконання, т. Е. Один з моментів цього процесу. [14, с.305]
Суперечливість такого розуміння і термінології закладена в самій сутності досліджуваного явища: процес відставання складається з актів відставання.
У неуспішності синтезовані окремі відставання, вона - підсумок процесу відставання. Різноманітні відставання, якщо вони не подолані, розростаються, переплітаються один з одним, утворюють, в кінцевому рахунку, неуспішність.
Для відповіді на питання - чому можливо відставання, ми повинні, перш за все, розібрати фактори успішності. Неуспішність може бути пов'язана з процесом навчання.
Вивчення відповідних наукових даних дозволило виділити три основні чинники успішності:
вимоги до студентів, які з цілей школи;
психофізичні можливості учнів;
соціальні умови їхнього життя, виховання і навчання в школі і поза школою.
Вимоги до учнів складають основу для розробки контрольних завдань і критеріїв оцінок. Вимоги змісту освіти тільки тоді можуть бути здійсненними, коли вони не перевищують фізичних і психічних можливостей школярів і знаходяться у відповідності з умовами навчання та виховання дітей.
У визначенні елементів неуспішності необхідно спиратися на дидактичну, методичну та психологічну літературу, використовуючи програми і пі...