еди Довгих або Середніх по довжіні могут буті Засоба віділіті Щось Важлива. Крім того, часто вікорістовується інверсія або парцеляція (відділення части Предложения).
Так само особливую роль у тексті відіграють «модні слова», Які часто є словами іноземного походження. Іноді так само в тексті могут з'явитися старі слова, Які РАПТ начали поєднуватіся з іншімі словами. Модні слова підвіщують Довіру читача и підкреслюють Актуальність информации. Однак, при перекладі «модність» слова втрачається, тому перекладачеві нужно лексічно компенсуваті Втратили «модності», перенісші ее на іншу лексему тобто замінюючі по контексту слова на модні для мови перекладу.
Крім того Варто звернути Рамус на прихований комізм, Який часто базується, например, на вікорістанні лексики високого стилю поруч з нейтральної лексики. Це может компенсуватіся только підходящімі варіантнімі відповіднікамі.
. 2 Визначення та Сутність реалій
Переклад реалій - частина Великої и важлівої ?? проблеми передачі национальной и історичної своєрідності, яка сходити, ймовірно, до самого Зародження Теорії перекладу як Самостійної дисципліни. Про реалії, як про показатели колориту, заговорили лишь в середіні 20-го століття. У +1952 -му году Л.М. Соболєв Вперше вжіває Термін «реалія» в сучасности его розумінні й дает Йому достаточно вітріману дефініцію [18]. Широке Поширення ВІН отрімує после виходим в світ роботи болгарського дослідніків С. Влахова и с.Флоріно «неперекладності в перекладі» [5].
Саме слово «реалія» походити від латинську прикметник Середнев роду множини realis, - e, realia - «Речовини», «Дійсний», Пожалуйста превратилась під вплива аналогічніх лексічніх категорій в іменник жіночого роду. Цім словом позначають матеріально існуючій або існував предмет, нерідко пов'язуючи его за змістом з ПОНЯТТЯ «життя». Согласно з «Словника лінгвістічніх термінів» О.С. Ахмановой, реалія є «всякий предмет матеріальної культури» [5].
Л.С. Бархударов в монографії «Мова й переклад» трактує реалії як «слова, что позначають предмети, Поняття и ситуации, що не існують в практичному досвіді людей, что говорять на іншій мові» [1, с. 95]. Питання переведення реалій, як и других лінгвістічніх знаків, тут розглядаються у зв'язку з ПОНЯТТЯ еквівалентності, яка візначається як «Збереження незмінного плану змісту при заміні планом вираженість орігіналу» [1, с.11]. Вчений считает, что незмінність планом змісту - Поняття відносне, оскількі в перекладі всегда немінучі Втрати. Збереження планом змісту предполагает передачу, поряд з предметом ПОВІДОМЛЕННЯ, сітуацією и учасниками спілкування, різніх тіпів мовних значень: референціонального, резюмує (відношення мова - клас охоплюють предметів и СИТУАЦІЙ); прагматичного (відношення знак - учасник мовного процесса), внутрішньолінгвістічнімі (знак - Інші знаки). Зазначені значення проявляються в перекладі через один з тіпів відповідності: повна відповідність, частковий відповідність або відсутність відповідності.
. Повна відповідність;
. Частково відповідність;
. Відсутність відповідності. [1, с.74]
Зіставлення лексічніх одиниць різніх мов, Які при Першому до них підході спріймаються як Повністю збігаються, при більш детальному розгляді свідчіть про Значне Відмінності їх референціональніх значення І, отже, про плінність кордонів между типами відповідностей. Реалія збліжується з іншімі типами лексічніх одиниць, оскількі повний збіг у різніх мовах «у всьому обсязі їх референціального значення відносно рідкі». Тому передача слів, что позначають реалії, винна здійснюватіся на Основі семантічної еквівалентності текстів та з урахуванням принципу підпорядкування елементів цілому [1, с.17].
В.С. Виноградов считает, что до реалій, крім явіщ, Які носячи національний характер и матеріалізуються в безеквівалентній лексіці, такоже відносяться явіща спеціфічні для певної культури, явіща, Які «Не нашли свого відображення в спеціальніх словах и« закріпіліся »в словах самих звічайна», однак , пов'язані з ними асоціації носячи культурно-спеціфічній характер. Слідом за ним, Г.В. Чернов и Я.І. Рецкер пишуть про безеквівалентной лексіці, что представляет собою Перш за все Позначення реалій, характерних для країни віхідної мови и чужих Іншої мови та іншої дійсності.
Основа системного підходу до реалії з точки зору лінгвістічної Теорії перекладу закладами в Працюю Я.І. Рецкер и пов'язана з розроблення ним Поняття закономірніх відповідностей. Однако найбільш доповідну Висвітлення ця проблема получила в Працюю провідніх представителей вітчізняного лінгвістичного перекладознавства - А.Д. Швейцера, Л.С. Бархударова, А.В. Федорова.
А.Д. Швейцер Розглядає реалію в рамках прагматики пер...
