ПП=(H, A, Ni, S, ПМ, R),
де Н - номенклатура виробів організації;
А - асортимент;
Ni - кількість одиниць товарів кожного найменування по всіх позиціях номенклатури та асортименту;
ПМ - виробнича потужність організації;
R - виробничі ресурси.
При формуванні програми необхідний компроміс між різноплановими інтересами. Для виробника, з погляду собівартості, в програму має входити менше число продуктів. Для розширення програми потрібно часта переналагодження виробництва, можливо, перехід від спеціалізованого до багатоцільовому устаткуванню. Велике число продуктів означає малі серії, високу штучну собівартість, великі складські запаси в постачанні та збуті, велике навантаження на апарат управління. На практиці формувати виробничу програму значно важче, ніж асортимент, оскільки ці рішення залежать від можливостей виробництва. [3]
При розробці асортиментної політики необхідно визначити які товари повинні провадитися протягом наступного планового періоду і в якій кількості, чи потрібно починати виведення нового товару на ринок і коли необхідно зупинити виробництво і зняти товар з ринку, як розподілити потужності організації, щоб досягти зростання і використовувати наявні ринкові шанси. Нові товари повинні вводитися своєчасно, щоб за рахунок їхнього успіху можна було відшкодувати спад збуту інших товарів.
Планування асортименту товарів - безперервний процес, триває протягом усього жізненног?? циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму про створенні і закінчуючи вилученням з товарної програми. Оцінка і перегляд всього асортименту, планування і управління асортиментом - невід'ємна частина маркетингу. [3]
. 2 Особливості планування асортиментної програми в організаціях роздрібної торгівлі
асортиментний роздрібний торгівля бюджетування
Формування асортименту наводиться на основі структури споживання різних товарів вибраними сегментами покупців.
При виборі товарів для включення в асортимент враховуються такі чинники:
· вимоги до широті і стабільності асортименту з боку різних сегментів покупців;
· обмеження по можливостях викладки товарів у торговому залі;
· можливість отримання знижок від постачальників товарів за обсяг закупівлі;
· структура сегментів покупців у різних районах;
· обсяг споживання товарних категорій різними сегментами покупців;
· частка товарних позицій в сумарному обсязі продажів відповідної товарної категорії;
· рентабельність продажів товарних позицій;
· глибина асортименту торгової марки.
Таким чином, для кожного виділеного сегмента покупців формується оптимальний з точки зору ширини і глибини асортимент товарів у прийнятному ціновому діапазоні. Для цього виділять групи товарів, споживаних різними сегментами покупців, і відбирають товарні позиції, що рекомендуються для продажу.
Підкріплена заходами організаційного й іншого плану щодо забезпечення випуску продукції передбачених структурі та наборі асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма із управління розвитком виробництва та реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структурі асортименту, а програмна - систему заходів для її досягнення за певний період. Цією програмі надає комплексний характер включення до неї питань, пов'язаних з оптимізацією асортименту. В якості критеріїв оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.
Досягнення відповідності між структурно-асортиментним пропозицією товарів підприємством і попитом на них пов'язано з визначенням і прогнозуванням структури асортименту. Прогноз структури асортименту на довгостроковий період, в якому були б враховані такі важливі для споживача ознаки товару, як естетичні характеристики, точні розміри, конкретна ціна, малоймовірний. Справа не в деталізації асортименту по споживчим властивостями (наприклад, по кольорах, розмірам виробів, співвідношенню цін), а, приміром, в оптимальному розмаїтті асортименту за певними ознаками з розрахунком на конкретні групи (сегменти) споживачів. Прогнозується лише тенденція розвитку асортименту (причому більше точно - асортиментна структура попиту і товарної пропозиції. Зазначені прогнози, враховуючи вплив чинника взаємозамінності товарів, необхідно розглядати у взаємозв'язку. [4]
Найважливішим елементом маркетингу торгівлі є формування товарного асорти...