аклад'', тощо.
Н.М. Шанський відзначив відмінність фразеологізмів з точки зору їх лексичного складу, а також детально охарактеризував фразеологічні звороти'' з точки зору їх структури'','' їх походження'','' їх експресивно-стилістичних властивостей''.
Будучи частиною словникового складу, фразеологічні звороти утворюють кілька стилістичних пластів. p> З точки зору стилістичної (то є в залежності від їх переважного вживання в тій чи іншій сфері громадських людей) виділяються межстілівие книжкові, розмовні та просторічні фразеологізми.
межстилевой фразеологічний зворот вживається в усіх стилях сучасної російської літературної мови. До міжстильова відносяться, наприклад, В«ЗрештоюВ», В«Новий рікВ», В«двоюрідний братВ» і тому подібне. Міжстильова обороти становлять меншу частину фразеології, так як більшість фразеологізмів утворюються і функціонують або в розмовному стилі або в книжковому. Виконуючи чисто номінативну функцію, вони не виражають ставлення мовця до позначення предметів та їх ознаками. Ці фразеологізми можна назвати нейтральними як з погляду стильової, так і з емоційною.
Книжкові фразеологічні звороти використовуються в стилі художній літературі в публіцистиці, наукових та офіційно-ділових стилях, наприклад: вааламова ослиця, каліф на годину, книга за сімома печатками та інші. Офіційно ділові і термінологічні фразеологізми зазвичай нейтральні з точки зору емоційної. Але в художній літературі і публіцистиці вживаються багато книжкових фразеологічних зворотів, володіють різним емоційним забарвленням. Значна частина книжкових фразеологізмів характеризується забарвленням урочистості і риторичність; наприклад: на полі брані, святіше святих, розум честь і совість нашої епохи та інші. Серед книжкових фразеологічних зворотів виділяються іронічні і жартівливі, наприклад: товариш по нещастю, плакати в жилетку, телячий захват і інші.
Розмовні фразеологічні звороти - До нм відноситься велика частина фразеологічних зрощень, єдностей і прислів'їв, які були утворені в живої народної мови. Ці фразеологічні звороти володіють яскраво вираженою експресивністю, чому сприяє їх метафоричність, наприклад: грати в бирюльки, з миру нитці, голому сорочка, мутити воду, на краю світла та інші. Серед розмовних фразеологічних зворотів можна виділити групу тавтологічних, застарілих словосполучень, експресивність якої виражена повтором слів, що мають однаковий корінь, например: тьма тьмуща, дурень дурнем, чин чином та інші.
Дуже яскраву емоційно-експресивне забарвлення жартівливості містять фразеологічні звороти каламбурного характеру, наприклад: без року тиждень, від жилетки рукава, без задніх ніг і інші.
Просторічні фразеологічні словосполучення мають більш знижений стилістичний характер, ніж розмовні, наприклад: показати кузькіну мать, благим матом, дерти козла і інші.
Ця група фразеологізмів характеризується яскраво вираженою емоційністю частіше вони мають негативну забарвлення: несхвально, наприклад: дрібна сошка, сунути ніс, чесати мову; зверхності, наприклад: канцелярська преса, кропив'яне насіння, гайка слабка; бранності, наприклад: продувні бестія, йолоп царя небесного, стара перечниця та інші.
категоріальний ознаками фразеологізмів вважаються три: лексичне значення; компонентний склад; наявність граматичних категорій. Два з цих ознак - лексичне значення і граматичні категорії зближують фразеологізм і слово. Наприклад, вони можуть виступати в якості синонімів: заморити черв'ячка - перекусити, в один голос - одночасно, пустити бульбашки - потонути. Фразеологізми, як і слова, здатні вступати в будь-які види синтаксичного зв'язку з іншими членами речення: узгодження ( Моє, твоє справа маленька). Не чув, щоб такі терті калачі, такі собі стріляні горобці виправлялися. К. Федін), управління ( Дідусь дасть тобі спеку . І. Арамиль; Я на тебе серце не тримаю, та ти на мене не тримай. Г. Ніколаєва), примикання ( Це була запальність в поєднанні з його старою Гусарський звичкою давати волю рукам. Л. Толстой; Нічого не робимо, працюємо абияк. С. Антонов).
Більше вузьке розуміння фразеологізмів найчастіше зводиться до визнання такими тільки ідіом, тобто фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей. Наприклад, В.І. Мокієнко в передмові до "Словника російської фразеології" (Історико-етимологічний довідник) пише: "У корпус словника включені в свою чергу фразеологізми у вузькому сенсі слова, тобто російська ідіоматика і ті інтернаціональні звороти, які характеризуються відносною стійкістю, відтворюваністю в готовому вигляді. цілісним значенням і експресивністю ". [5,33] Однак у прихильників вузького," идиоматического " підходу до фразеології не простежується послідовність. Так, в продовження наведеного висловлювання про визнання фразеологізмами тільки ідіом В.М. Мокієнко додає: "У довідник увійшли також деякі...
