мас-медіа впроваджують у мову нові поняття, нові граматичні норми в осмисленні картини світу. При цьому всі нові поняття піддаються інтерпретації, проходячи крізь призму суб'єктивного авторського світосприйняття та міроотраженія. p> Текст мас-медіа - це особливий вид тексту, один із проявів В«узагальненого простору Тексту В»як мовної матерії. Текст розглядається нами як мовна одиниця вищого рівня. Основоположною в цьому сенсі є ідея Ю. М. Лотмана про те, що текст - це передача наявної інформації, і народжується він в семіосфере - В«в синхронному семіотичному просторі, заповнює кордону культури В»[30].
Особливий інтерес у науці становить проблема формування моделі тексту мас-медіа. Загальноприйнятого переліку соціолінгвістичних критеріїв, достатнього для формування моделі мови мас-медіа, поки немає, проте є спостереження, опису, окремі характеристики, які можуть бути прийняті за основу передбачуваного набору типологічних ознак. Так, І. П. Лисакова, що займається соціолінгвістичних аналізом сучасної преси, виділяє социолингвистически значимі позиції [31], простежуючи, такий спосіб, типологічні язикові відмінності видань. Автор включає сюди семантичну структуру заголовних комплексів, семантико-стилістичну структуру найменувань тематичних смуг, блоків і т. п., мовну структуру тексту, синтаксичні особливості текстів. Ці характеристики не досить конкретні, потребують уточнення та розширення, хоча, безумовно, повинні враховуватися в роботі над моделлю тексту мас-медіа. В«Взаємодія синтаксису, морфології, словотворення, лексики в процесі мовної діяльності, за домінуючої ролі синтаксису, формує з засобів мови комунікативний зміст тексту В»[32] і, тим самим, дозволяє виділити риси текстів мас-медіа як мовної організації - власне лінгвістичні та соціокультурні критерії, що вказують на ставлення певного тексту до конкретної соціокультурної моделі мас-медіа.
Особливо актуальна, на наш погляд, завдання моделювання смислових і структурних зв'язків, які беруть участь в текстотворенні, з безумовною опорою на прагматику - відносини говорить і слухача - учасника (адресанта) мови-тексту і читача (адресата).
До основним рисам, характерним для мови мас-медіа сьогодні можна віднести:
1) якісне ускладнення і розширення сфер мовної комунікації (насамперед Інтернет, де розвиваються нові види тексту і діалогічних форм);
2) різноманітність норм мовної поведінки окремих соціальних груп, властиве сучасної мовної комунікації, яке знаходить відображення у мовній дійсності мас-медіа;
3) демократизацію публіцистичного стилю і розширення нормативних меж мови масової комунікації, велика варіативність;
4) експансія некодіфіцірованних сфер мови: просторіччя, жаргону, арго, вульгаризмів; проникнення англіцизмів в мову мас-медіа;
5) проходження узусу та мовної моді.
Інтенсивне використання англіцизмів породжує якісно нову лінгвістичну ситуацію, при якій використання одного англійського терміна замінює собою цілу синтаксичну конструкцію. У мові мас-медіа, передусім у рекламних та новинних текстах, стислість і підвищена інформативність тексту має велике значення, тому англіцизми зайняли міцне місце в сучасних ЗМІ. Іншомовні слова, потрапляючи в наша мова, поступово асимілюються, пристосовуються до звукової системи російської мови, підкоряючись правилам російської словотворення і словозміни, в тій чи іншій мірі втрачаючи, таким чином, риси свого неросійського походження. Для розуміння алгоритму цієї асиміляції слід звернутися до деяких актуальних питань лексичних запозичень.
1.3.Актуальние питання лексичних запозичень
Вивчення запозичень більш ніж будь-яка інша область словникового складу пов'язана з історією народу в його відносинах з іншими народами. Економічні, політичні, культурні контакти з іншими країнами, військові зіткнення накладали свій відбиток на розвиток мови. Найперші запозичення з неслов'янських мов проникли в російську мову ще в VIII-XII ст. Протягом століть російська мова збагачувався запозиченнями з скандинавських (шведської, норвезької), германських, тюркських, грецького, латинського, італійського, французького мов. p> Лексичне вплив європейських мов на російську стало особливо відчуватися в XVI - XVII ст. і активізувалося в Петровську епоху, у XVIII ст. Перетворення всіх сторін російського життя за Петра I, його адміністративні, військові реформи, успіхи просвіти, розвиток науки - все це сприяло збагаченню російської лексики іншомовними словами. Це були численні назви нових тоді предметів побуту, військові і морські терміни, слова з області науки і мистецтва. Вплив англійської мови виявилося порівняно стійким: з нього в російську мову проникали слова протягом усього XIX ст. і пізніше. Так, до цього джерела сходять слова зі сфери суспільних відносин, технічні та спортивні терміни, назви побутових предметів: лідер, департамент, бойкот, парламент, вокзал, ліфт, док, бюджет, скв...
