атів діяльності. Найбільш сприятливими для активної і продуктивної діяльності людини є правильне відповідність безпосереднього і опосередкованого інтересів. За рівнем дієвості розрізняють пасивні та активні інтереси. Пасивні - це споглядальні інтереси, при яких людина обмежується сприйняттям об'єкта. p> Активні інтереси - інтереси дієві, коли людина не обмежується спогляданням, а діє, опановуючи об'єктом інтересу. Активний інтерес - один з спонукачів розвитку особистості, формування знань, здібностей, характеру людини. інтереси розрізняють за обсягом, таке розходження характеризує структуру особистості. Можуть бути люди з широкими, різнобічними інтересами і одночасно глибокими інтересами, і люди з широкими, але поверхневими інтересами. Позитивним є такий тип людини, у якого на тлі широких багатосторонніх інтересів є основний центральний інтерес, що визначає сенс життя, основний напрямок діяльності. [9]
Під світоглядом розуміють систему поглядів на природу. Суспільство, мислення і т.д. У вузькому сенсі слова Світогляд - це система поглядів на суспільне життя. p> Світогляд особистості складає ядро ​​її спрямованості, її відносини до різних сторін соціального життя. світогляд служить регулятором поведінки і дії особистості.
Імпульс до дії, що виникає під впливом внутрішніх умов. Або зовнішніх обставин співвідноситься з поглядами людини і стимулюється або загальмовується.
Переконаність - Це глибока і обгрунтована віра людини в принципи і ідеали, яким він слід у житті. переконаний людина той, у якого цілі збіглися з почуттям і волею, для яких неможливий вчинок, що суперечить принципам. Це цілеспрямована людина, здатна відстоювати свої погляди, свої справи, готовий на жертви в ім'я боргу. Ідеал - це образ. Яким керується особистість у сьогоденні і який визначає її майбутнє. На основі світогляду складається моральний ідеал. У моральному ідеалі відбивається переконаність людини, його життєва позиція. наявність високого морального ідеалу визначає високу розвиток особистості. Позитивний ідеал виникає в результаті узагальнення всього кращого, може бути конкретна людина або збірний образ. [7]
Виділяють 2 типу ставлення до ідеалу: споглядальний (людина обмежується захопленням своїм ідеалом) і діяльну (перетворення споглядального в реальні риси власного характеру, побудови плану власного життя). p> Ідеал - той зразок, який передбачає майбутнє і випереджає життя, відображаючи тенденції її розвитку. Характер передбачення залежить не тільки від рівня знань, а й від установок особистості, її поглядів, інтересів, смаків і т.д.
Глава 2. Проблеми виховання і розвитку особистості в художньому колективі
2.1. Проблема лідерства в художніх колективах
Лідерство властиво кожній окремо взятій групі. Тим більше, що виконавська мистецтво тягне висунення одних або відставання інших. p> Лідерство добре вивчено в зарубіжній психології. p> Лідерство - один з активних способів прояву індивідуальності особистості. На перший погляд здавалося б, в кожному колективі рано чи пізно з'являються потенційні або формальні лідери, і нічого страшного в даному аспекті немає.
Але, з позиції психологів, лідерство сприяє руйнуванню колективу, його дезадаптації. Поява лідера робить негативний ставлення до нього інших учасників колективу, з'являються конфліктні ситуації, що веде в кінцевому підсумку до руйнуванню творчої атмосфери колективу та подальшої його загибелі. Порушується єдність групи, в слідстві чого кожен учасник намагається все робити сам - це негативна сторона.
Педагог або керівник даного колективу вдається до таких методів, як піднесення успіхів інших і приниження досягнень конкретного лідера.
Поява лідера також може розглядатися і як стимул до найбільш активної діяльності колективу, його творчому та професійному зростанню; коли інші учасники колективу намагаються досягати таких же успіхів, що й їх лідер.
Дана ситуація буде оцінена позитивно, якщо лідер намагається не відокремлюватися від групи, а разом з нею досягати своїх успіхів. Позиція інших учасників з відношенню до його лідерства буде завжди сприйнята позитивно, якщо він не дивиться з висока на їхні недоліки, провали, невдачі, а намагається їм допомогти, у якоюсь мірою пишаючись своїм умінням.
Педагог в будь-якому разі не повинен різко реагувати на появу формальних і потенційних лідерів. Що часто призводить в ще більшій дезадаптації атмосфери колективу. Він повинен знаходитися на нейтральній позиції, але це не означає що все пустити на самоплив.
Лише застосування сучасних методик дозволить керівникові художнього колективу знайти найбільш прийнятні способи руйнування конфліктної ситуації, або дозволить появи в колективі різко виросли лідерів, що врятує колектив від розпаду.
Якщо розглядати проблему лідерства відокремлено від колективу, то можна сказати, що лідер сам по собі...