у в розділі В«Забезпечення виконання зобов'язаньВ». 2 грудня 1990 був прийнятий Федеральний закон В«Про банки і банківську діяльністьВ», відповідно до якого було встановлено, що кредити, які надаються банком можуть забезпечуватися заставою нерухомого та рухомого майна. До початку економічної реформи кінця 80-х - початку 90-х р.р. в Росії не існувало системи іпотечного кредитування, як вона розуміється в усьому світі. Кредити на житло не були безпосередньо забезпечені заставою нерухомого майна аж до прийняття Закону В«Про заставуВ» в 1992 р., обсяг кредитування визначався державою, вкрай проблематично було виселення позичальника з заставленого житлового приміщення у разі його неплатоспроможності. p align="justify"> Кредитування в перехідний період. p align="justify"> Ситуація, що склалася у сфері житлового кредитування до 1993 р., відрізнялася такими рисами:
вузьке коло суб'єктів іпотечного кредитування;
- невеликі обсяги виданих іпотечних кредитів;
- вельми обмежені розміри бюджетних ресурсів, які могли б бути використані на підтримку житлового сектора, і вкрай неефективне їх використання;
- високі і нестабільні темпи інфляції, які припускають високий ризик процентної ставки при довгостроковому кредитуванні, оскільки зобов'язання банківської системи в основному сконцентровані в короткострокових пасивах; p>
- високий кредитний ризик, пов'язаний з неясністю питання звернення стягнення на майно;
- виключно низька доступність житла, а також різко негативні реальні (щодо інфляції) ставки відсотків по депозитах.
.2 Формування ринкової системи іпотечного кредитування
Нова концепція політики житлового фінансування була сформульована у Державній програмі В«ЖитлоВ» (літо 1993 р.) і знайшла відображення в ряді законодавчих і нормативних документів 1993-1994 р.р. Фактично, до 1995 року в Росії розвиток іпотечного кредитування асоціювалося всього з двома-трьома банками. Іпотечних програм було недостатньо, а процентні ставки становили 14-15% річних. p align="justify"> Одночасно в 1994-1995 р.р. був прийнятий ГК РФ, що є одним з основних законодавчих актів, що регулюють заставні відносини. У лютому-березні 1996 р. Президент РФ підписав низку указів, що забезпечують розробку і застосування на практиці нових підходів до підвищення доступності придбання житла широкими верствами населення. 21 липня 1997 був прийнятий Федеральний закон В«Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з нимВ», а 16 липня 1998 - Федеральний закон В«Про іпотеку (заставі нерухомості)В». Нажаль, не всі поставлені завдання вдалося реалізувати навіть на рівні законодавчої та нормативної ...