чний слух и голос; ВІН писав вірші, Складанний музику, гравер на декількох інструментах, МАВ здібності до малювання.
Всі хто Вивчай життєвий шлях філософа Сковороди, пишуть про нього як про трудівніка, енциклопедист-подвижника, аскета. Філософські подивись Г.С.Сковороди сформуваліся под вплива антічній, святобатьківської середньовічної, західної новоєвропейської Традиції філософствування.
Основою онтологічного навчання Сковороди є Концепція В«трьох світівВ» и В«двох натурВ». Реальність, на мнение філософа, - ця гармонійна Взаємодія макрокосмосу, в якому живе все Народження; мікрокосмосу - Людина і сімволічного світу (світу книги або Біблії).
Великий світ (макрокосм) - це весь світ промов, Всесвіт, Сковорода, часто назіває его по-латіні В«УніверсумомВ». У макрокосмі перебуває все Народження, Сковорода має на увазі, что сам макрокосм є вічнім и БЕЗМЕЖНИЙ. Вслід за античними Мислитель ВІН считает, что субстрат Речовини світу утворюють Чотири елєменти: вогонь, Повітря, вода и земля; вслід за Коперніком візнає множінність світів, вічних в часі и БЕЗМЕЖНИЙ в просторі.
Малій світ (мікрокосм) - це людина. Людина (Мікрокосм) для Г.С.Сковороди - це центр, в якому сходяться и набуваються свое Значення ВСІ символи макрокосму и Біблії. Вчення про малий світ є Стрижень всієї антропологічної філософії Сковороди.
Третій світ - світ сімволів (Біблія, а такоже Міфологія и народна Мудрість) Виступає як Самостійна реальність, что Забезпечує людіні можлівість осягнути Бога. Через цей світ Бог зображується людіні.
Всі три світи мают Дві натури - видиму и невидиму, зовнішню и внутрішню. Видима натура - це Речовини, Матерія, плоть; невидима натура - Бог, Дух. ВАЖЛИВО відзначіті, что ці Дві натури е и в Біблії. Сковорода відкідає правдівість зовнішньої Сторони Біблії, заперечує реальність Біблійніх чудес, відзначає неправдоподібність легенд и оповідей, вважаючі, что в Біблії Прихована Глибинне, алегоричного значення. p> Як и весь світ так и людина має Дві натури: зовнішня, видима, тлінна - це емпірічне (тілесна) єство людини; внутрішня, Істинна В«натураВ» людини - его душа. Поки плоть панує над людиною, істина буде прихована І як така, І як істина людського Існування. Формування істінної людини відбувається тоді, коли людина в процесі Пізнання відкріває в Собі В«незриму натуру В», Бога, Дух. Сковорода розуміє цею процес одухотворених як народження у людіні В«нового серцяВ».
У візначенні єства людського буття - є Індивідуальна Неповторність філософії Г.С.Сковороди. Філософія подібна нітці Ареанда, что допомагає вібрато з життєвого лабірінту и найти шлях до щастя. Шлях до щастя лежить через моральне Вдосконалення людини. Філософа Займаюсь питання: як люди розуміють щастя, як добіваються его, и в чому насправді Полягає призначення и щастя людини. Безпосереднім суб'єктивним проявити людського щастя Сковорода вважать В«внутрішній світ, серцеві радості, душевного МіцністьВ». Щастя в нас самих, во...