о в легені (при наявності стравохідно-трахеальних свища).  Однак і при повній атрезії стравоходу контрастну речовину може опинитися в легеневої тканини внаслідок регургітації його, але в набагато меншій кількості.  Для попередження подібного явища використовується для контрастування стравоходу кількість йодолипола не повинно перевищувати 2 мл. p align="justify"> Для уточнення діагнозу необхідне застосування езофагоскопа, трахеобронхоскопії.  W.  Holzgreve повідомляє про діагностичне значення при розпізнаванні атрезії стравоходу визначення ацетилхолінестерази в амніотичної рідини в пренатальному періоді. p align="justify"> Лікування тільки раннє оперативне втручання може врятувати життя дитині з атрезією стравоходу.  Вже в пологовому будинку має бути розпочата передопераційна підготовка, що включає аспірацію вмісту рото-носоглотки кожні 15 - 20 хв, дачу кисню, повне виключення годування через рот.  Транспортування повинна бути виконана спеціалізованою бригадою в максимально короткий термін.  Загальна тривалість передопераційної підготовки визначається тяжкістю порушень гомеостазу та гемодинаміки, дихальною недостатністю, ступенем дегідратації.  При явних ознаках аспірації, порушення дихання, а тим більше при пневмонії або ателектазі необхідно якомога раніше вдаватися до прямої ларингоскопії з катетеризацією трахеї та аспірації.  При неефективності останньої під наркозом проводять бронхоскопію або інтубацію трахеї з ретельною аспірацією вмісту.  Хворого поміщають в кувез, де забезпечуються безперервна подача кисню, аспірація вмісту ротоглотки, зігрівання.  Призначають інфузійну, антибактеріальну, симптоматичну терапію. p align="justify"> Вибір методу оперативного втручання визначається формою атрезії і станом хворого.  При найбільш частою формою атрезії з дистальним трахеопіщеводний свищемо у хворих з малим операційним ризиком (доношених, без поєднаних вад життєво важливих органів і симптомів внутрішньочерепної родової травми) доцільно починати з торакотомія, поділу трахео свища.  Якщо діастаз між кінцями стравоходу не перевищує 1.5-2 см, то накладають прямий анастомоз.  При великому діастазі відрізків стравоходу накладають шийну езофагіт і гастростому по Кадера.  Прі не Свищева формах через значне діастаза виконують операцію гастростомії і езофагостоми.  У хворих з високим операційним ризиком оперативне втручання частіше починають з накладення подвійної гастростомії (перша - для годівлі через зонд, заведений в дванадцятипалу кишку, друга - для декомпресії шлунка і зменшення аспірації).  Другий етап операції виконують після поліпшення стану, через 2-4 дні. p align="justify"> В післяопераційному періоді продовжують розпочату інтенсивну терапію.  Годування дитини проводять через зонд, введений інтраопераційно через анастомоз або в гастростому після відновлення пасажу по кишечнику.  На 6-7-у добу досліджують спроможність анастомозу.  Під контролем рентгенівського екрану через рот дитини вводять 1-2мл.  йодолипола.  Оцінюють прохідність зони анастомозу...