ня. Розвиток зв'язного мовлення дітей спирається на формування пізнавальних процесів, на вміння спостерігати, порівнювати і узагальнювати явища навколишнього життя.
Діти з ЗПР швидко відволікаються, стомлюються, не утримують в пам'яті завдання, часто не можуть довести розпочату роботу. Всі ці та багато інших особливості психічних процесів дітей не можуть не позначатися на стані і ході розвитку їх мови.
У корекційно-логопедичної роботи в спеціальному дитячому садку для дітей з ЗПР основна увага приділяється: формуванню монологічного мовлення; навчанню дітей складання пропозицій (по демонстрованим діям, по опорних словами, зразкам) і навчання розповідання різного виду.
Зупинимося докладніше на деяких прийомах розвитку зв'язного мовлення у дітей з ЗПР. p> 1. Розповідь по демонстрованим дій - це прийом вчить дитину уважно спостерігати, зберігати в пам'яті послідовність побачених дій, підбирати до них точні граматичні категорії. p> 2. Переказ розповіді за використанням фланелеграфа. У цьому виді переказування безпосередні дії з предметами та об'єктами замінюються діями на фланелеграфе з предметними картинками (іграшками). p> 3. Переказ розповіді з опорою на серію сюжетних картин - це вміння формується на основі вищепереліченого. При використанні цього методу роботи педагог повинен враховувати можливості образної пам'яті дітей, здатності встановлювати логічні зв'язки і відносини. p> 4. Складання оповідання за однією сюжетною картинці. p> Це найскладніший вид розповідання. Тут важче забезпечити план висловлювання через відсутність зразка. Тільки питальний план педагога допоможе дітям забезпечити послідовність етапів викладу. Однак у теж час відсутність зразка дозволяє почати дуже важку, але таку необхідну роботу над творчим розповіданням.
Конкретна цільова установка заняття - дуже важливий момент, тому саме від мети заняття залежатиме структура. Виділяються такі типи занять: вступне, комбіноване, вивчення нового, узагальнення, кожен з яких має свою дидактичну мету.
Заняття бажано проводити з підгрупою з 5-6 дітей з використанням роздаткового матеріалу різного рівня складності, що дозволяє педагогу дозувати навантаження і відстежувати труднощі дітей під час занять. Необхідну допомогу слід надавати, своєчасно обираючи міру допомоги для кожної дитини, враховуючи його індивідуальні особливості характеру, уваги (підвищена відволікання, недостатня переключення), швидкість засвоєння нового матеріалу тощо
Одним дітям для того, щоб вони правильно виконали завдання, досить своєчасного схвалення, емоційної стимуляції чи нагадування умови завдання. Інший групі дітей необхідно додаткове роз'яснення способу виконання завдання. p> Тривалість і інтенсивність занять протягом усього року збільшується поступово.
Примірне планування цілей і завдань з розвитку зв'язного мовлення на період навчання
Завдання спеціалізованого дошкільного навчання в основному збігаються із завданнями дошкільного виховання і навчання дітей в нормі. Відповідно до цього всі основні розділи програми спеціалізованих дошкільних установ відповідають тим, які є в програмі дошкільних установ загальноосвітнього типу.
Однак дуже важливо при цьому підкреслити, що зміст кожного розділу є специфічним. При відборі змісту навчання враховуються недостатня сформованість пізнавальної діяльності та особливості психофізичного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку. У зміст роботи вводяться не тільки загальні, вікові, а й корекційні завдання.
Корекційні завдання:
- Збагачення зорових уявлень.
- Розвиток уваги.
- Стимуляція пізнавальної активності (завдання на пошук).
- Створення умов для повноцінної взаємодії через систему спеціальних ігор і вправ.
- Включення до предметно-практичну діяльність розумових операцій (узгодження числівників з іменниками, прикметниками, іменників з прикметниками).
- Розвиток наочно-дієвого і наочно-образного мислення за рахунок навчання прийомами розумових дій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, групування і т.д.).
- Закріплення і розвиток у дітей навичок мовного спілкування, мовної комунікації.
- Розвиток спрямованого сприйняття мови педагога та уваги дітей до промови інших дітей.
- Формування навичок самоконтролю і самооцінки.
Освітні завдання:
- Вчити висловлювати та обгрунтовувати свої судження, будувати найпростіші умовиводи
- Формування мотивації навчальної діяльності, орієнтовану на активізацію пізнавальних інтересів.
- Формування навичок побудови зв'язних монологічних висловлювань.
- Засвоєння норм смисловий і синтаксичного зв'язку між реченнями в складі тексту і відповідних мовних засобів її вираження.
- Формування установки на активне використання фразової мови при відповідях на питання педагога; закріплення навичок у складанні відповіде...