о синоніма - так званого, «слова-ідентифікатора» [11, 60].
Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів і методів їх дослідження.
Найбільш поширене визначення ідіоми належить Дж. Сейдлу і У. Макморді [14]. Вони розуміють ідіому як «ряд слів, що винаходять значення, відмінне від значень його компонентів», особливої ??організації декількох слів, як вважають автори, дивний, логічний і граматично некоректний. Ідіоми можуть виникати як в джерелах, так і розмовної мови. Прикладами ідіом з письмової мови може служити мова Шекспіра і Біблія. Ідіома продовжує використовуватися в мові довгий час після того, як слово вийшло з ужитку. Характерною ознакою ідіоми Макморді вважає її цілісність, яка проявляється в можливості змінити склад або порядок слів усередині идиоматического вираження.
Дане розуміння идиоматического вираження близько Б. Фрейзеру І. Страсслеру [15]. До них відносять:
1) Ідіоми, які несвідомо використовуються носіями мови як би у функції супутніх обставин (to have two strikes against one - «два проти одного»).
2) Ідіоми інстітуалізованной ввічливості (конструкції типу May I. ..? Could You ...?
) Ідіоми з пом'якшенням комунікативного наміру (/ / seems that / to).
) Пропозиції у вигляді питань (How about?).
) Ідіоми - привітання (How are you doing? Good-bye).
6) Моралістичні прислів'я типу (Don't carry coals to Newcastle).
7) Цитати.
І. Страсслер, в свою чергу, відзначає, що кожна ідіома має неідіоматіческій синонім на семантичному рівні, внаслідок чого виникає питання, чому ідіоми існують, і чому вони використовуються за певних умов. На думку дослідника, це можливо завдяки наявності в семантиці ідіом деяких елементів, що відрізняють їх від буквальних еквівалентів.
Таким чином, слід зазначити, що закордонні дослідники, на відміну від вітчизняних, що не позначили чіткі межі досліджуваної галузі мовознавства, у них не вироблена методика аналізу. Опис фразеологічних одиниць в роботах вітчизняних вчених є більш системним.
У даній роботі, в тому числі при аналізі словника, дана точка зору вважається найбільш обгрунтованою.
.2 Лексико-граматична характеристика фразеологічних одиниць з точки зору фразеологічної абстракції і семантичної неподільності
Фразеологія (гр.phrasis - вираз + logos - вчення) - наука про складні по складу мовних одиницях, мають стійкий характер: шкереберть, потрапити в халепу, кіт наплакав, абияк. Фразеологією називається також вся сукупність цих складних за складом стійких поєднань фразеологізмів.
Фразеологізми, на відміну від лексичних одиниць, мають ряд характерних особливостей [16, 110].
. Фразеологізми завжди складні за складом, вони утворюються сполученням кількох компонентів, мають, як правило, окремий наголос, але не зберігають при цьому значення самостійних слів: ламати голову, кров з молоком, собаку з'їв. Чи не належать до фразеологізмів прийменниково-відмінкові сполучення типу з кондачка, під пахвою.
. Фразеологізми семантично непод...
