яття-мислення.
Для перевірки ефективності запропонованих нами методів була використана дослідницька методика «Експертної оцінки». В якості експертів виступали вчителі, методисти, які вперше бачили результат застосування диференційованого підходу; вчителя початкових класів, періодично спостерігали уроки в експериментальних класах; вчителя експериментатори, які освоювали і відпрацьовували запропоновану в дослідженні методику в своїй повсякденній практиці; вчителя мають високопрофесійну категорію «методиста-дослідника», не знайомі з програмою експерименту. Присутнім на заняттях вчителям початкових класів була запропонована анкета № 2 (см.пріложеніе2)
До складу групи експертів були включені вчителі, які дивилися серії уроків з експериментальної методикою, і тому їхні відповіді були досить об'єктивним показником ступеня її ефективності, новизни, успішності.
Модель «веерного» диференційованого підходу і його переломлення в педагогіці. Методологічною основою побудови моделі диференційованого «веерного» підходу є фундаментальні поняття вітчизняної філософії освіти та особливості сприйняття музики дівчатками і хлопчиками.
Диференційований «віяловий» підхід націлений на виявлення різноманітних типів індивідуального сприйняття хлопчиків і дівчаток і зведення їх в єдину картину в рамках однорідної групи або змішаного класу. Суть веерного підходу не повною ізольованості груп дівчаток і хлопчиків один від одного, а в гнучкому поєднанні занять в однорідної групі з поглиблення теми з узагальнюючим і підсумковим заняттям з усім класом наприкінці чверті.
Педагогічна організація процесу передбачає поділ учнів двох змішаних паралельних класів на однорідні групи хлопчиків і дівчаток для проведення занять; забезпечує послідовне проведення наступних типів занять: ввідних в тему чверті уроків з традиційним змішаним складом класу; проводяться тільки з однорідним складом хлопчиків або дівчаток уроки поглиблення в тему; узагальнюючі тему чверті спільні.
Проблему урахування особливостей хлопчиків і дівчаток відносять до числа щоденних і актуальних проблем 87% опитаних вчителів; 5% вважає її малозначимой, і тільки 8% вчителів зі стажем мають досвід і свої прийоми роботи з хлопчиками і дівчатками. У цьому стихійному пошуку прийомів і засобів найкращі відповіді підказувала народна педагогіка, в досвіді, в основному, переважало протиставлення хлопчиків - дівчаткам або навпаки. 78% опитаних вчителів з різним педагогічним стажем вважають головною трудністю своєрідність поведінки хлопчиків, їх погану налаштованість на заняття, постійне випадання з канви уроку, нестандартний стиль поведінки, витівки; 17% вчителів, які мають стаж понад 25 років, авторитарного стилю підкреслюють значимість фронтальних форм роботи з усім класом, які не допускають відхилень у поведінці учнів. Оскільки дівчатка більш старанні і старанні, їх частіше хвалять. Тільки 3% вчителів вказали на проблеми з особливістю поведінки дівчаток. 38% називали в основному книги з виховання А. Макаренка, В. Сухомлинського, Б. Нікітіна. 7% вчителів не змогли відповісти на питання: «які способи і прийоми організації діяльності хлопчиків і дівчаток вам відомі з будь-яких джерел?». Звідси можна зробити висновок про тяжке становище, як у методичних рекомендаціях, так і в творчих розробках.
На думку цієї групи вчителів, ...