"> група В - кандидати, висунення яких планується в найближчі один - три роки.  
  Рисунок 1 - Взаємозв'язок кадрового менеджменту і напрямку роботи з резервом 
  Примітка - Джерело: [11, с.202]. 
   Формування кадрового резерву грунтується на наступних принципах: 
  актуальність резерву - потреба в заміщенні посад повинна бути реальною. 
  відповідність кандидата посади і типу резерву - вимоги до кваліфікації кандидата при роботі на певній посаді; 
  перспективність кандидата - орієнтація на професійний ріст, вимоги до освіти, віковий ценз, стаж роботи на посаді і динамічність кар'єри в цілому, стан здоров'я. 
  При відборі кандидатів у резерв для конкретних посад треба враховувати не тільки загальні вимоги, а й професійні вимоги, яким повинен відповідати керівник того чи іншого відділу, служби, цеху, дільниці і т. д., а також особливості вимог до особистості кандидата, засновані на аналізі ситуації в підрозділі, типі організаційної культури і т. д. 
  Джерелами резерву кадрів на керівні посади можуть стати: 
  керівні працівники апарату, дочірніх акціонерних товариств та підприємств; 
  головні і провідні спеціалісти; 
  фахівці, які мають відповідну освіту і позитивно зарекомендували себе у виробничій діяльності; 
  молоді фахівці, що успішно пройшли стажування. 
  Перший рівень резерву кадрів - всі фахівці підприємства, наступний рівень - заступники керівників різного рангу. Основний резерв становлять керівники різних рангів. 
				
				
				
				
			   .2 Етапи роботи з резервом 
   Робота з резервом передбачає такі етапи, як: 
 ) аналіз потреби в резерві; 2) формування і складання списку резерву, 3) підготовку кандидатів. 
 . Аналіз потреби в резерві. Перш ніж почати процедури формування резерву, слід: 
  спрогнозувати зміну структури апарату; 
  удосконалити просування працівників по службі; 
  визначити ступінь забезпеченості резервом номенклатурних посад; 
  визначити ступінь насиченості резерву по кожній посаді чи групі однакових посад (скільки кандидатур з резерву приходиться на кожну посаду чи їх групу). 
  В результаті стає можливим визначити поточну і перспективну потребу в резерві. Для визначення оптимальної чисельності резерву кадрів необхідно встановити: 
  потреба підприємства в кадрах управління на найближчу або більш тривалу перспективу (до п'яти років); 
  фактичну чисельність підготовленого в даний момент резерву кожного рівня незалежно від того, де проходив підготовку працівник, зарахований у резерв; 
  приблизний відсоток вибуття з резерву кадрів окремих працівників, наприклад через невиконання індивідуальної програми підготовки, у зв'язку з виїздом в інший район і ін; 
  число вивільняються в результаті зміни структури управління керівних працівників, які можуть бути використані для керівної діяльності на інших ділянках. 
  Ці питання зважуються до формування кадрового резерву і коректуються...