спільству). p> Відповідно до видів контролю необхідно розділити і відповідальність за професійну освіту:
В· громадський - Споживачів освітніх послуг (учні, батьки, громадські організації);
В· державний (Органи управління освіти різних рівнів, ліцензування, нагляду, фінансові);
В· виробничо-професійний (Роботодавці, галузеві спілки, корпорації і т. д.). p> З метою забезпечення ринку праці відповідними кадрами і в той же час збереження у повному обсязі соціальної захищеності учнів, необхідно розмежувати відповідальність за виконання цих функцій.
Відповідальність за професійно-спеціалізовану складову у підготовці кадрів повинна бути покладена на бізнес.
Соціальний захист громадян має забезпечувати держава. Але в стороні не повинен залишатися і сам об'єкт освіти.
3 Відповідальність бізнесу за підготовку робочих кадрів
Для залучення роботодавця до підготовки робочих кадрів необхідний фінансово-економічний важіль впливу.
На сьогодні роботодавцю вигідні малооплачувані некваліфіковані (якщо кваліфікація не потрібно виробництву) кадри гастарбайтерів, що не вимагають соціального пакета, дотримання техніки безпеки, з великою плинністю і так далі.
З метою оптимального використання бюджетних коштів для насичення ринку праці необхідними робочими кадрами (в той же час зберігаючи соціальну захист навчаються), необхідно залучення коштів роботодавця до навчання необхідних підприємству фахівців.
Запропоновано механізм участі роботодавця у підготовці робітничих кадрів за рахунок коштів підприємств та обласного бюджету.
Підприємства різних форм власності, подавши заявку, мають право отримати квоту на підготовку робітничих кадрів необхідних професій. Роботодавець має право розмістити квоту в будь-якій установі професійного освіти, за умови співфінансування навчання фахівців у розмірі не менше 15% від витрат.
Причому ці вкладення не зменшують обсяг бюджетного фінансування, а є додатковим фінансовим джерелом, і можуть бути спрямовані як на збільшення стипендії навчаються, так і на розвиток навчально-матеріальної бази освітньої установи, в тому числі на доплати інженерно-педагогічним працівникам, що позитивно відіб'ється на якості підготовлюваних фахівців.
Підприємство, яке отримало квоту на підготовку робітничих кадрів, укладає тристоронній договір: освітній заклад - підприємство - навчається (батьки), - в якому прописуються права та обов'язки сторін для отримання робочої професії.
Згідно з угодою, підприємство має право в судовому порядку стягнути вкладені кошти з винної сторони в разі неякісної підготовки фахівця відповідної кваліфікації.
За цим же договором учень зобов'язується відпрацювати на підприємстві певний період часу, забезпечивши повернення вкладених у навчання коштів роботодавця.
Такі пропозиції дають можливість мінімізувати бюджетні витрати з досягненням максимального освітнього результату.
Беручи участь в процесі навчання робітничих кадрів, роботодавець отримує реальну можливість впливати на якість підготовки робітничих кадрів, визначати рівень кваліфікації майбутнього робітника.
Освітні послуги повинні окупатися соціальними партнерами або самим суб'єктом навчання.
У цьому випадку виникає реальний механізм контролю якості підготовки фахівців, що підвищить ефективність початкової професійної освіти. [11, c. 13]
Залучення роботодавців до співфінансування підготовки кадрів може викликати і вимога обов'язкової професійної сертифікації персоналу при отриманні ліцензії на відповідний вид діяльності.
Роботодавець сам визначить, якої якості і в якій кількості знадобляться робочі кадри, і, вклавши гроші в підготовку кадрів, буде зацікавлений у стабільності їх роботи, виплачуючи в цьому випадку більш високу зарплату.
У свою чергу, дана міра підвищить престижність диплома початкової професійної освіти, що призведе до відповідальності за свою освіту самих учнів.
У визначенні якості професійної підготовки і кваліфікації повинні повніше брати участь роботодавці. Краще їх ніхто не знає, який спеціалізації та кваліфікації потрібні кадри.
Залучення коштів роботодавця для навчання необхідних підприємству фахівців в кінцевому підсумку підвищить його відповідальність за підготовку робітничих кадрів.
Фінансова участь у підготовці кадрів дасть роботодавцю економічний і моральне право визначати кваліфікаційно-професійний рівень випускників.
Держава забезпечує фінансування освітніх установ лише в межах виконання державного освітнього стандарту.
Вся інша кваліфікаційна піраміда професії по вертикалі і по горизонталі повинна бути добудована іншими учасниками ринку праці.
Висновок
Подальше реформування освітньої системи в найближчій і віддаленій перспективі цілком залежить від професійного рі...