ння досить одних словесних висловлювань. Іншими словами, існують культури, в яких контекст дуже важливий, і культури, в яких значення контексту невелика, культури різняться в залежності від того, яке значення в них надається контексту і словами »(5.-с.174).
«На Заході стара традиція ораторського мистецтва (риторики) припускає виняткову важливість вербальних повідомлень. Ця традиція в повній мірі відображає західний тип логічного, раціонального та аналітичного мислення. У культурах західних народів мова сприймається незалежно від контексту розмови, тому її можна розглядати окремо і поза соціокультурного контексту. Тут в процесі комунікації говорить і слухає розглядаються як два самостійних суб'єкта, чиї відносини стають зрозумілими з їхніх усних висловлювань »(3.-с.226).
Навпаки, в азіатських і східних культурах, для яких соціокультурний контекст має велике значення, слова вважаються складовою частиною комунікативного контексту в цілому, що включає також особисті якості учасників спілкування і характер їх міжособистісних відносин. Таким чином, в цих культурах вербальні висловлювання вважаються частиною комунікативного процесу, нерозривно пов'язаного з етикою, психологією, політикою та соціальними відносинами. За переконаннями представників цих культур, всі ці фактори сприяють соціальної інтеграції та встановленню гармонії, а не є просто вираженням індивід?? альності говорить чи його особистих цілей. Тому в східних і азіатських культурах основний акцент робиться не на техніці побудови усних висловлювань, а на манері їх проголошення, відповідно існуючим суспільним відносинам, які визначають положення в суспільстві кожного з комунікантів. Цим пояснюється традиційну недовіру азіатських культур до слів на відміну від західних, які завжди вірили в силу слова.
«Азіатське розуміння обмежених можливостей мови змушує представників азіатських культур більше уваги приділяти строгим манерам і етикету. Вони прекрасно знають, що вимовлені слова і реальні їх смисли можуть означати зовсім різні речі. Обережне ставлення до слова в азіатських культурах проявляється в тому, що азіати в будь-якій ситуації намагаються бути якомога стриманіше в своїх негативних і стверджувальних висловлюваннях. Для них чемність часто важливіше правдивості. Саме тому для японця майже неможливо прямо сказати «ні» співрозмовнику. Стриманість і двозначність - найважливіші риси в комунікаційному процесі азіатських культур »(10.-с.113).
У порівнянні з вербальними засобами вираження думок в азіатських і східних культурах жителі європейських країн і США висловлюються більш прямо, ясно і точно, намагаючись уникати мовчання в ході спілкування. Представники європейських культур говорять те, що думають і думають те, що говорять, оскільки для них не має значення соціокультурний контекст комунікації. У цих культурах надзвичайно схвально ставляться до тих, хто просто і прямо висловлює свої думки і почуття.
. 1 Контексти вербальної комунікації
Комунікація завжди вимагає від її учасників вибору мови спілкування. На процес порозуміння у вербальній комунікації мають істотний вплив такі характеристики мовного спілкування, як денотацією і конотація, полісемія, синонімія, змішання спостереження та оцінки.
«Денотація і конотація. Життєвий досвід людини впливає на значення, які він надає словам. Денотація - це значення слова, визнане більшістю носіїв цієї мови (лексичне значення слова), а конотація - вторинні асоціації слова, що розділяються одним або декількома носіями мови. Наприклад, слово «лев» означає хижа тварина сімейства котячих (денотацією), а в повсякденному спілкуванні людей це слово може бути символом могутності, сили і величі (конотація). Справа в тому, що первісне значення слова не є вічним і незмінним. Значення слів змінюються від епохи до епохи, від покоління до покоління, від року до року, а також залежно від регіону, часу і місця. Неправильний вибір слова може призводити до конфузу, образі і нерозуміння. Ігнорування цього факту істотно ускладнює комунікацію »(6.-с.172).
«Полісемія. Деякі слова мають кілька загальноприйнятих значень, що також може послужити причиною неефективної комунікації. Прикладами таких слів у російській мові можуть бути слова «замок», «мука», «лук». Кожне конкретне значення багатозначного слова зазвичай визначається в мовному контексті, в який вони включені »(6.-с.174).
«Синонімія. Процес комунікації припускає можливість кодування будь-якої інформації за допомогою різних слів і фраз. Вибір такого роду синонімів здійснюється відправником повідомлення для того, щоб привернути увагу одержувача, передати необхідну інформацію і викликати відповідну реакцію у відповідь. Вибір того чи іншого синоніма може свідчити про ставлення говорить людини до свого партнера. Си...
