що не володіють власним значенням. Заморити черв'ячка, диву даватися. Іншими словами синтаксично не ділені і є еквівалентами слів. Душі не сподіватися - обожнювати, сон в руку - віщий. Тільки до складу фразеологічних зрощень можуть входити архаїчні елементи: а) лексичного характеру (застарілі слова - бити байдики), б) морфологічного характеру - (застарілі форми слів - притча во язицех - притча про народ), в) синтаксичного характеру - (застарілі конструкції) в них не простежується живі синтаксичні зв'язки - жарт сказати - жарт сказати, як пити дати - сам собі на умі).
. Фразеологічні єдності. Т.І. Вендіна представляє фразеологічні єдності, як такі «фразеологічні звороти, цілісне значення яких в тій чи іншій мірі метафорично мотивується значеннями вхідних у нього слів» (СР зарити талант у землю ...) [7,145]. М. І. Фоміна вважає, що «фразеологічні єдності називаються такі лексично неподільні обертів, загальне значення яких потенційно еквівалентно словами і може бути частково мотивовано семантикою складових компонентів» [24,322]. За Н. Ф. Алефіренко, фразеологічне єдність - «семантично нерозкладний, цілісний оборот, образне значення якого мотивовано переносними значеннями його лексичних компонентів »(набрати в рот води) [2,257]. А.А. Гіруцький пише: «фразеологічні єдності - семантично нероздільні поєднання, цілісність яких мотивована словами, що входять до їх складу: блекоти об'ївся, стріляний горобець, як з гуся вода ...» [10,169]. Як видно, всі розглянуті вище визначення фразеологічних єдностей не суперечать один одному. Чи не членімого еквіваленти слів, однак, значення їх умотивовано (пов'язано з образністю), так як всі фразеологічні єдності утворюються в результаті метафоричного переосмислення вільних сполучень слів (всі вирази коли то були вільними). Особливою рисою, що відрізняє даний тип стійких сполучень від інших, є те, що тільки вони омонімічни вільним поєднанням слів. Довести до болого коления, з'явитися на горизонті, до кінчиків пальців, з порожніми руками, змотувати вудки. Між компонентами фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей втрачені живі синтаксичні зв'язки. Їхні компоненти втратив своє колишнє словникове значення, тому і ті, й інші є семантично НЕ членімимі.
. Фразеологічні сполучення. Багато дослідників при визначенні поняття «фразеологічне сполучення» відзначають тільки повну самостійність компонентного складу в ньому. Так, наприклад, Т. І. Вендіна стверджує, що фразеологічні сполучення - це такі «фразеологічні звороти, значення яких складаються із значення складових його компонентів» [7,145]. М. І. Фоміна, характеризуючи фразеологічні сполучення, говорить про них, як про стійкі, невільних оборотах, загальне значення яких мотивовано семантикою складових компонентів [24,322]. Б. Н. Головін стверджує: «фразеологічні сполучення - це такі фразеологізми, складові елементи яких зрозумілі і спільно висловлюють спільне логічний зміст, рівне або близьке змістом окремих слів, простих або складних: надавати допомогу - допомагати, брати участь - брати участь, п'ятирічний план -п'ятирічка ... »[11,110]. Крім того, розглядаючи природу фразеологічних сполучень, Н. Ф. Алефіренко говорить про здатність до розкладання цієї фразеологічної одиниці: «Фразеологическое поєднання - семантично розкладений оборот аналітичного характеру, в компонентному складі якого містяться слова з фразеологічні пов'язаними (невільними) значеннями і слова з прямими значеннями »[2, 257]. Н. Ф. Алефіренко, А. А. Гіруцький пише також про можливість заміни одного з компонентів фразеологічного поєднання іншим: «фразеологічні сполучення - найбільш вільні за ступенем семантичної спаяності компонентів стійкі словосполучення, в яких розуміння значення окремих слів обов'язково для розуміння цілого, а також можливі заміни компонентів: потупити погляд (погляд, очі, голову), бере жах (страх, туга, заздрість, досада) ... »[10,169]. Є. І. Діброва відзначає ще й те, що «фразеологічні сполучення являють собою аналітичну (семантично і синтаксично розчленовану) одиницю, де лише один з компонентів володіє фразеологічні пов'язаним значенням» [13,370]. Отже, при визначенні терміна «фразеологічне сполучення» думки всіх учених зводяться до того, що це такі ФЕ, значення яких має обов'язково випливати з значень назв елементів. Деякі дослідники відзначають семантичну розкладність і нестійкість компонентного складу. Таким чином, ми прийшли до висновку про те, що багато дослідників фразеології, по-перше, по-різному визначають кількість типів фразеологічних зворотів, по-друге, визначення такого роду одиниць за своєю суттю, в основному, не відрізняються один від одного, проте містять доповнення, які допомагають глибше зрозуміти й осмислити їх специфічні особливості. Семантично членімого, мотивовані, нееквівалентні слова. Вони завжди складаються тільки з двох слів, причому одне з цих слів володіє вільним значенням, друге - фразеологически - пов'язаним. Насупити брови, рів...
