у прискорень, отримаємо відрізок Р а b, відповідний на плані прискорень вектору прискорення точки В механізму. Величину цього прискорення знаходимо за допомогою масштабу:
а В=Р а b · К а =48 мм · 0,33 м/с 2/мм=15,84 м/с 2
Вектор а b, проведений з точки а в точку b, на плані прискорень відповідає масштабному висловом вектора повного відносного прискорення а ВА, абсолютна величина якого дорівнює:
а ВА= а b · К а =27 мм · 0,33 м/с 2/мм=8,91 м/с 2
Значення тангенціальних складових відносних прискорень обчислюємо за формулами а ? ВА=n 2 b · К < i align="justify"> а =21 мм · 0,33 м/с 2/мм=6,93 м/с 2
а ? НД=n 3 b · К а = 38 мм · 0,33 м/с 2/мм=12,54 м/с 2
Для визначення прискорення точки D скористаємося теоремою подоби. Величина відрізка Р а d може бути знайдена із співвідношення
Р а d /? СD=Р а b /? НД, тобто Р а d=Р а b · (? СD /? НД)=22,2 мм
Чисельна величина прискорення точки D механізму дорівнює:
а D=Р а d · К а =15 , 84 м/с 2
Прискорення а Si центрів мас ланок визначаються аналогічно за допомогою подоби.
а S3=Р а S 3 · К а = 24 мм · 0,33 м/с 2/мм=7,92 м/с 2
а S2=Р а S 2 · К а = 52 мм · 0,33 м/с 2/мм=17,16 м/с 2
Визначення кутових прискорень ланок механізму.
Кутове прискорення? 2, с - 2, ланки 2
? 2= а ? ВА /? АВ=6,93 м/с 2/190 мм=6930 мм/с 2/190 мм=36,5 1/с 2
Для визначення напрямку кутового прискорення? 2 необхідно вектор тангенціальної складової прискорення а ? ВА подумки перенести в точку В механізму. Напрямок цього вектора вказує напрямок кутового прискорення ланки 2 проти годинникової стрілки.
Кутове прискорення ланки 3 визначається аналогічно
? 3= а ? НД /? НД=12,54 м/с 2/180 мм=12540 мм/с 2/180 мм=69,6 1/с 2
Воно спрямоване проти годинникової стрілки (в цьому також легко переконатися, якщо вектор а ? НД перенести в точку В механізму). Напрямок кутових прискорень для цих ланок механізму вказується на схемі механізму круговими стрілками.
. Кінетостатіческій розрахунок механізму
Завдання кінетостатікі механізмів
Силовий розрахунок механізму полягає у визначенні сил, що діють в кінематичних парах, тобто реакцій. Значення цих сил необхідно для розрахунку ланок і кінематичних пар на міцність, визначення потужності двигуна, обмеження зносу труться, і т.д.
При вирішенні завдання силового розрахунку закон руху провідної ланки механізму передбачається відомим. Повинні бути задані також маси, моменти інерції ланок механізму і зовнішні навантаження на механізм (наприклад, сили виробничих опорів). Сила вважається заданою, якщо відома її величина, напрям і точка докладання.
Якщо при розрахунку в число заданих сил не входять сили інерції ланок, то розрахунок називається статичним. Якщо в розрахунку в число заданих сил входять сили інерції ланок, то такий розрахунок називають Кінетостатіческій. Для обох випадків метод розрахунку один і той же. Крім того, в першому наближенні силовий розрахунок ведеться без урахування сил трени??. Це істотно спрощує завдання, тому в цьому випадку реакція в кінематичній парі буде спрямована по нормалі до контактують поверхонь. Домовимося силу, що діє на ланку з номером n з боку звенас номером k, позначати R kn. Так R 12 є реакція з боку отсоединенного ланки 1 на ланку 2. Знак моменту сили щодо обраної точки при записі рівнянь рівноваги будемо вважати позитивним, якщо момент спрямований проти ходу стрілки годинника.
Визначення сил інерції.