НОВИХ Навчальних Закладів.
На початку ХХ століття в Харькове, як и по всій России, зростан Кількість Середніх Навчальних Закладів, что готувалі спеціалістів середньої ланки для промісловості, транспорту, банків, кредитних установ, торгівлі ТОЩО, а такоже контингент для вступления до Вищих Навчальних Закладів. На 1917 р. у Харкові Працювало более двадцяті чоловічіх Середніх Навчальних Закладів.
Перше реальне училище розпочало заняття в 1873 р. зі 153 учнямі, а Вже у 1903/1 904 .навчальному году тут здобувана знання 879 учнів [32]. Таке різке Збільшення бажаючих навчатися в реальному учіліщі пов'язують з відкріттям у Харкові ТЕХНОЛОГІЧНОГО института (ніні - Національний технічний університет «ХПІ») та других Вищих спеціальніх Навчальних Закладів. Попит на спеціалістів середньої ланки у городе весь годину зростан, а того тут відкрілі, крім двох державних, ще й частное реальне училище, засновника которого БУВ професор
Г. Бураков. Для потреб сільськогосподарського виробництва Південного регіону Росії з 1 855 р. у Харкові діяло сільськогосподарське училище.
Жіноча середня освіта у Харкові на початку ХХ століття ні в кількісному, ні в якісному плане не надходило чоловічій. Так, например, за Даними на
р., приватних жіночіх гімназій Було почти вдвічі более (Всього 18), чем чоловічіх. Крім того, існував у городе Інститут Шляхетних дівчат, 1-а Маріїнська та 2-а казенні гімназії, гімназія, започаткована Холодногірськім товариством освіти, та національні гімназії для дівчат: Вознесенська, при евангелійсько-лютеранській церкві, Варшавська та Ковенська пані Лісіцької.
Відкріваліся у Харкові такоже гімназії для Спільного навчання хлопців та дівчат. Було засновано гімназію Товариства взаємодопомоги Працюючий жінок та гімназію для дітей обох статей С. Родіонової.
Крім казенних, приватних та змішаного типу у Харкові існувалі Середні навчальні заклади для дітей національніх меншин.
Кадрі вчителів для народніх шкіл та початкових училищ готувалі гімназії, відкріваючі додатковий 8-й клас, институт Шляхетних дівчат, 7-й клас жіночого єпархіального училища, педагогічні курси при Харківському сільськогосподарському учіліщі. З метою покращення викладання в Сільських школах Харківщини в червні 1 910 р. у городе були проведені Перші заняття на загальноосвітніх курсах, Які організувало власним коштом Губернське земство.
Духовна середня освіта булу представлена ??в Харькове семінарією та жіночім єпархіальнім училищем. Із +1854 р. в Харькове діяло єпархіальне училище для дівчат, Пожалуйста готувало майбутніх «матушок» - дружин духовенства и настоятельок жіночіх монастирів.
Розвиток фабрично-заводської промісловості в Україні Вимагаю спеціалістів-технологів, а єдиний в России Петербурзький технологічний інститут НЕ БУВ здатно задовольніті усіх потреб. Харків БУВ одним з найбільшіх промислових центрів, у якому ще на момент Відкриття нового навчального технологічного закладу налічувалося понад 600 різніх фабрик и заводів. Тільки в 1885 р. Харьковский технологічний практичний институт розпочав роботу. Цей заклад ставив за мету, согласно зі статтями від 24 липня +1885 р., Давати вищу технологічну освіту з механічної та хімічної спеціальності и відповідно до цього поділявся на два відділення. Випускникам прісвоюваліся звання інженера-технолога або технолога [32].
Харківський університет БУВ одним з най значущих осередків освіти в России того часу.Мав Чотири факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний та медичний. При університеті діялі навчально-Допоміжні заклади: бібліотека, что на качан ХХ століття нараховувала до 86 тис. томів, 30 кабінетів-лабораторій, універсітетські клінікі (терапевтична, хірургічна, офтальмологічна, акушерська), обсерваторія, історичний архів, історичний музей, музей красних мистецтв и старожитностей вместе с музейних бібліотекою ..
Харківський університет давши Поштовх ВИНИКНЕННЯ в Харькове других Вищих Навчальних Закладів. У +1873 р. на базі ветеринарного училища Було засновано Харківський ветеринарний інститут, Який Вже на початку ХХ століття знали в усій Російській імперії. Саме Завдяк цьом НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ветеринарія як наука утвердилася в России, что у свою черго спріяло підвіщенню статусом ветеринарного лікаря.
Передова частина універсітетської професурі брала активну участь в организации вищої жіночої освіти. Жінок не допускали до навчання у державних Вищих Навчальних закладах, тому при універсітетах по всій России начали відкріватіся Вищі жіночі курси, что існувалі на засідках приватних Навчальних Закладів за рахунок плати за навчання самих курсисток (100- 150 крб. На рік), на пожертвування, збори з різніх культурно-масових ЗАХОД...