моральність - це особистісна характеристика, що об'єднує такі якості і властивості, як доброта, порядність, дисциплінованість, колективізм.» (18. c. 104)
«Моральні норми - це правила, вимоги, що визначають, як людина повинна діяти в тій чи іншій конкретній ситуації. Моральна норма може спонукати до певних вчинків і дій, а може і забороняти або застерігати від них. »(18. c. 104)
Виховання - це двосторонній процес, заснований на взаємодії вихователя і виховуваних. (69. c. 25)
Поняття моральне виховання Підласий П.І. розкриває як цілеспрямоване і систематичне вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування у них моральних якостей, відповідних вимогам суспільної моралі. (48. c. 163)
Основні завдання морального виховання: «1. Формування моральної свідомостія; 2. виховання та розвитку моральних почуттів; 3. вироблення умінь і звичок моральної поведінки. »(34. c. 163)
«Моральне свідомість - активний процес відображення дитиною своїх моральних відносин, станів. Суб'єктивної рушійною силою розвитку моральної свідомості є моральне мислення - процес постійного накопичення та осмислення моральних фактів, відносин, ситуацій, їх аналіз, оцінка, прийняття моральних рішень, здійснення відповідальних виборів. (33. c. 266)
Моральні почуття, свідомість і мислення є основою і стимулом прояви моральної волі.
У психологічній літературі поняття про мотив трактується по-різному. Ми вважаємо, що завдання вчителя формувати у молодшого школяра саме стійкі усвідомлювані причини поведінки, тому ми будемо користуватися визначенням, яке дає Нємов Р.С .: «мотив - це внутрішня стійка психологічна причина поведінки людини». (38, с. 666)
Відзначимо ще, що мотивами поведінки (стійкими причинами) можуть бути погляди, переконання, поняття людини про моральність.
Терміном «мотивація» в сучасній психології позначаються два психічні явища:
1. сукупність спонукань, що викликають і визначають активність індивіда, тобто система факторів, що детермінують поведінку,
2. процес утворення, формування мотивів, характеристика процесу, який стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. (60, с. 185)
У нашому дослідженні ми будемо мати на увазі друге визначення, так як в даному випадку важлива не сукупність спонукань сама по собі, а саме процес формування мотивів у молодшому шкільному віці, який має педагогічну характеристику.
Мотиваційні явища, неодноразово повторюючись, згодом стають рисами особистості. До таких рис можна віднести мотиви досягнення успіху і уникнення невдачі. (61, с. 103)
Для правильної організації своєї роботи вчителю необхідно знати, як формується мотивація особистості. Існує два механізми.
1. Полягає в тому, що стихійно сформовані або спеціально організовані вихователем умови навчальної і трудової діяльності і взаємин вибірково актуалізують окремі ситуативні спонукання, які при систематичній актуалізації поступово переходять в стійкі мотиваційні утворення. Це механізм формування «знизу вгору».
2. Механізм же «зверху вниз» полягає в засвоєнні воспітуемим пред'являються йому в готовій формі спонукань, ідеалів, змісту спрямованості особистості, які за задумом вихователя повинні у нього сформуватися і які сам ховуваний повинен поступово перетворити з зовні витлумачених у внутрішньо прийняті і реально діючі.
Повноцінне формування мотиваційної системи особистості має включати в себе обидва механізму. (60, с. 186)
Про моральність людини зазвичай судять по його поведінці, але поведінка - поняття досить широке і охоплює всі сторони життєдіяльності особистості. Тому для розкриття його моральної сутності необхідно виділити якусь найменшу одиницю, яка зберігала б властивості цілого. Такий найменшою одиницею поведінки може служити вчинок. Під вчинком розуміють будь-яку дію або стан людини, але всяке дію або стан стає вчинком тільки за умови, якщо воно розглядається у взаємозв'язку з породжують його цілями, мотивами і намірами особистості (62, с. 25) Таким чином, під поведінкою розуміють сукупність вчинків людини, виділяючи при цьому зовнішні дії і внутрішню обумовленість вчинків, тобто їх мотивацію, переживання. (67, с. 5)
Однак моральну поведінку характеризується не тільки вчинком, але і системою моральних звичок. Моральна звичка - це здатність і вміння провести дію не тільки без особливого на те контролю, а й у силу виробленої потреби в даній діяльності.
Моральне поведінка характеризується тим, що воно у кожного визначається свідомим вибором тих чи інших дій. Поведінка ...