зація свят покликана збуджувати в них саме добре і хороше. Основний принцип музичного виховання А. Симонович - опора на бажання дошкільнят.
Творець моделі «ідеального дитячого садка» К.Н. Вентцель запропонував свою систему музичного виховання, що складається з різноманітних видів діяльності: спів, слухання, танців, гри на дитячих музичних інструментах. Основне призначення музичного виховання, з його точки зору, не формування навичок копіювання і механічного відтворення, а розвиток творчих сил дитини. Тому, вважав він, треба спиратися на вільну активність дітей, виходити з природи дитини, дивитися на нього як на «маленького художника». У музичній роботі, на думку педагога, має бути два етапи:
· Перший - сприймаюча діяльність, коли малюкові співають, грають на інструменті, а він слухає;
· другий - будується на методі «звільнення творчих сил», завдяки цьому дитина творить в музиці, імпровізуючи мелодії голосом або на музичному інструменті.
Розвитку художньо-творчих уявлень дітей допомагає вихователь, який створює відповідну атмосферу, підбирає музичний репертуар, враховуючи при цьому потреби, переживання, бажання дітей. Дуже актуально і современно звучать думки К.Н. Вентцеля з приводу ролі дорослого у вихованні дітей у дитячому садку - «Не поневолювати волі і розуму дитини, дбати про духовне спілкуванні і рівноправність з ним, і тоді стане можливим розвиток в дітях уміння насолоджуватися мистецтвом».
Третім напрямком у розвитку теорії і практики музичного виховання можна вважати роботу дитячого садка подружжя Шацьких. Естетичне виховання було основотвірна і інтегруючим елементом педагогічної концепції С.Т. Шацького. Воно будувалося на культурологічному підході, коли відбувається введення мистецтва в життя і організація життя в мистецтві, тому девіз С.Т. Шацького «музика повинна бути!» [42]. На думку автора, необхідно враховувати наступне:
· музичне життя повинна бути організована відповідно до віку і потреб дітей;
· повинна спиратися на особистий досвід дитини;
· повинні бути створені умови для розвитку музичного слуху, музичної мови, творчого сприйняття.
Важливо систематично обстежувати ступінь музичного розвитку дітей, виявляючи при цьому їх потреби і інтерес до музики, творчі здібності, а також рівень музичних знань. Тільки завдяки такому підходу можна створити необхідну музичну атмосферу на концертах, вечорах, спеціальних заняттях.
У дитячому садку Шацьких музичне виховання здійснювалося найбільш системно і послідовно, тому не випадково, що книга В.Н. Шацької «Музика в дитячому садку», досі вважається першим методичним посібником по музичного виховання дошкільнят. Саме в ньому вперше йдеться про методику проведення музично групових заняттях, визначаються завдання музичної роботи в кожній віковій групі, узагальнюються основні положення про організацію слухання, співу, музично-ритмічних рухів, обгрунтовуються кваліфікаційні вимоги до підготовки педагога-музиканта в дитячому садку.
Основними завданнями музичного виховання дошкільнят, на думку вчених, можна вважати:
· розвиток музичних і творчих здібностей (з урахуванням можливостей кожного) за допомогою різних видів музичної діяльності;
· формування почав музичної культури, що сприяють розвитку загальної духовної культури [41].
Успішне вирішення цих завдань залежить від змісту музичного виховання, і перш за все, від значимості використовуваного репертуару, методів і прийомів навчання, форм організації музичної діяльності дітей. У дитині важливо розвивати все краще, що закладено в ньому від природи; враховуючи схильності до певних видів музичної діяльності, формувати на основі різних природних задатків спеціальні музичні здібності, сприяти загальному розвитку.
Музичні здібності дітей проявляються в кожного по-різному. У декого вже на першому році життя основні музичні здібності - відчуття ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму - виражаються досить яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; в інших пізніше, важче. Найбільш складно розвиваються музично-слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію з голосу, точно її, интонируя, або підбирати її по слуху на музичному інструменті. У більшості дітей ця здатність виявляється лише до п'яти років.
Відсутність раннього прояву здібностей, підкреслює музикант-психолог Б.М. Теплов, не є показником слабкості або тим більше відсутність здібностей. Велике значення має те оточення, в якому росте дитина, особливо в перші роки життя. Раннє прояв музичних здібностей спостерігається, як правило, саме у дітей, які отримують достатньо багаті музичні вражен...