ачущих для дитини мотивів і бути осмислений як своє власне, а не нав'язане ззовні. З іншого боку, осмисленість дії не може виникнути поза ним усвідомлення.
Дорослий завжди виступає перед дитиною у двох своїх іпостасях. З одного боку, це конкретна, унікальна особистість зі своїми індивідуальними смислами і відносинами, з іншого - це носій культурних зразків і способів людської діяльності. Поєднання цих двох полюсів в спрямованості дорослого до дитини необхідно для перетворення культурно-заданого кошти в предмет свідомості та власної діяльності дитини.
Ставлення дорослого до дитини дає йому можливість відчути й усвідомити себе, свою дію. Поза опори на виражене ставлення іншого взагалі ніяке самостійне дію неможливо.
Молодший шкільний вік - це тільки початок відносин з іншими. У цей час ще можливо відкрити дитині іншої людини, однолітка, не як суперника і конкурентно, а як самоценную і значиму особистість зі своїми радощами і труднощами, які легше примножувати і з якими легше боротися за підтримки соціального педагога.
Проведений аналіз результатів діагностичної та дослідно-експериментальної роботи дає підставу вважати, що мета роботи досягнута, і гіпотеза дослідження знайшла своє підтвердження.
Найбільш суттєві результати наступні:
? Розкрито сутність поняття «формування основ культури взаємин молодших школярів», що виражається в ціннісно-гуманному ставленні дитини до однолітків.
? Розроблено системну модель діяльності соціального педагога з формування основ культури взаємин молодших школярів;
? Виявлено основні шляхи сприяють ефективності діяльності соціального педагога з формування основ культури взаємин молодших школярів;
? Апробовано програму діяльності соціального педагога з формування основ культури взаємин молодших школярів;
Перспективи даного дослідження бачаться у підвищення рівня формування основ культури взаємин молодших школярів, а також роботи соціального педагога з педагогічним колективом та батьками з метою подолання низького показника у взаєминах дітей в освітньому закладі. А так само проектування цілісної системи підтримки дітей молодшого шкільного віку на рівні навчального закладу, соціуму і сім'ї.
Список літератури
1. Батракова С. М. Педагогічні прийоми емоційного впливу на учнів: Навчальний посібник.- Ярославль, 1982.
. Березина В., Єрмоленко Г. Соціальний педагог в школі / / Виховання школяра.- 1994. - № 2.
. Дашкевич О. В Досвід регуляції негативних емоцій / / Психологічні питання тренування і готовності спортсменів до змагання.- М., 1969. - С. 114-120.
. Кан-Калик В.А. Вчителю про педагогічному спілкуванні.- М., 1987.
. леонтьев А. н. Діяльність, свідомість, особистість. М., Политиздат, 1975.
. Мудрик А.В. Спілкування як чинник виховання школярів.- М.: Педагогіка, 1984.
. Ісаєв І.Ф. Теорія і практика формування професійно-педагогічної культури викладача вищої школи.- М.; Білгород, 1993. - 217 с. 254
. Сластенін В.А., Ісаєв І.Ф., Міщенко О.І., Шиянов Є.М. Педагогіка. М.: Шкільна Преса, 2004. - 512 с. ...