студента або школяра, це систематичне і послідовне втілення на практиці концепцій інноваційних процесів в освіті, заздалегідь спроектованих на основі тих ідей, визнаних у світі в якості високо значущих цінностей особистості і суспільства.
Технологія ИФО виступає своєрідним проміжною ланкою між теорією і практикою навчання і являє собою «об'ємну проекцію» дидактики педагогічного вузу на практичну діяльність вчителів та учнів.
У висновку першій частині моєї курсової роботи необхідно зазначити, що навчальна гра є творче повторення конкретної людської діяльності на глибоко особистому рівні з елементами оригінальної новизни, корисності і значущості в умовах самостійності чи змагання з суперниками. І в цьому укладений весь сенс ИФО.
Педагогічної аксіомою є положення, згідно з яким до розвитку інтелектуальних здібностей, самостійності та ініціативності, діловитості і відповідальності студентів і школярів може призвести тільки подання їм справжньої свободи дій у спілкуванні. Залучення їх в таку діяльність, в якій вони не тільки зрозуміли б і перевірили б те, що їм пропонують в якості об'єкта засвоєння, але й на ділі переконалися в тому, що їхні успіхи в саморозвитку, їх доля як фахівця в початковій мірою залежить від їх власних зусиль і рішень. Найважливішою умовою реалізації даної аксіоми у педагогічній практиці є ИФО, та й ігрова підготовка до реального життя і її змін.
Глава 2. Класифікація форм ігрової діяльності, їх коротка характеристика
. 1 Види ігрової діяльності
Загальною ознакою гри є те, що це добровільно і вільно обрана діяльність, яка приносить задоволення і не має утилітарних цілей, є непродуктивною діяльністю. Крім того, що це особливого роду моделююча діяльність, обнаруживающая зв'язок з реальним світом (воссоздающая реальну діяльність або відносини в ній), явну (сюжетна гра) або приховану (гра з правилами).
Творчі або сюжетно-рольові ігри створюються самими дітьми. Вони відрізняються за змістом (відображення побуту, праці дорослих, суспільного життя); по організації, кількості учасників (індивідуальні, групові, колективні); по виду (ігри, сюжет яких придумують самі діти, ігри-драматизації - розігрування казок і оповідань).
Ігри з правилами мають готове зміст і заздалегідь установлену послідовність дій; головне в них - рішення поставленої задачі, дотримання правил. За характером ігрової задачі вони діляться на дві великі групи: рухливі та дидактичні. Але це розподіл значною мірою умовно, оскільки багато рухливі ігри мають освітнє значення (розвивають орієнтування в просторі, вимагають знання віршів, пісень, вміння рахувати), а деякі дидактичні ігри пов'язані з різними рухами.
У кожній віковій групі повинні бути різноманітні дидактичні ігри. Необхідність підбору різноманітних ігор аж ніяк не означає, що треба мати їх у великій кількості. Достаток дидактичних ігор та іграшок розсіює увагу дітей, не дозволяє їм добре опановувати дидактичним змістом і правилами.
При підборі ігор перед дітьми ставляться іноді занадто легкі або, навпаки, надмірно важкі завдання. Якщо гри по своїй складності не відповідають віку дітей, вони не можуть в них грати і навпаки - занадто легкі дидактичні завдання не порушують у них розумової активності.
Тривалий час дидактичні ігри були основною формою навчання маленьких дітей, але ігрова форма навчання не могла вирішити тих великих завдань, які ставилися і ставляться перед навчальними закладами щодо всебічного розвитку вихованців.
Дослідження педагогів і психологів показали, що організоване навчання на заняттях є найбільш продуктивним. Таке навчання сприяє кращому придбанню дітьми знань, умінь і навичок, а також розвитку у них мовлення, мислення, уваги, пам'яті.
Характерні особливості дидактичних ігор полягають в тому, що вони створюються дорослими з метою навчання і виховання дітей. Однак створені в дидактичних цілях, вони стають іграми. Дитину в цих іграх приваблює передусім ігрова ситуація, а граючи, він непомітно для себе вирішує дидактичну задачу.
Кожна дидактична гра включає в собі кілька елементів, а саме: дидактичну задачу, зміст, правила та ігрові дії.
Основним елементом дидактичної гри є дидактична задача. Вона тісно пов'язана з програмою занять. Всі інші елементи підпорядковані цьому завданню і забезпечують її виконання.
Дидактичні завдання різноманітні. Це може бути ознайомлення з навколишнім світом (природа, тваринний і рослинний світ, люди, їх побут, праця, події суспільного життя), розвиток мовлення (закріплення правильної звуковимови, збагачення словника, розвиток зв'язного мовлення і мислення). Дидактичні за...