поведінка, не автентичне в реальному житті може бути автентичним в ситуації вивчення іноземної мови, інакше є ризик надмірного розширення кола завдань, які можна віднести до автентичним. Керуючись педагогічної доцільністю застосування таких завдань, як вивчення форм неправильних дієслів або хорова робота, їх можна віднести до розряду природних для навчального процесу, але не до розряду автентичних. Неприпустимо також змішування понять «автентичність» і «ефективність». Необхідно встановити чіткі межі, що відокремлюють автентичне мовна поведінка від неаутентичного, незалежно від навчальної ефективності неавтентичних завдань, навіть якщо вони природні на уроці.
При всьому різноманітті підходів, однак, як і раніше залишається відкритим питання про досягнення певної рівноваги між вимогами лінгвістики, з одного боку, та методики викладання іноземних мов - з іншого. Вимога використовувати в навчанні тільки тексти, призначені для неучбовому цілей, представляється методично нереальним. У той же час термін «навчальна автентичність» допускає занадто широке тлумачення, виправдовуючи, таким чином, застосування будь-яких навчальних матеріалів і завдань, що сприяють оволодінню мовою, і на цій підставі автоматично зараховуючи їх до автентичним.
Оптимальним в плані досягнення необхідного компромісу між вимогами лінгвістики, соціолінгвістики і методики навчання іноземним мовам видається термін «методична автентичність». Його принципова відмінність від поняття «навчальна автентичність» полягає в тому, що при відборі і складанні методично автентичних матеріалів керуються не тільки ефективністю в отриманні заданого результату, але і їх відповідністю таким основним критеріям текстуальності як цілісність, зв'язність, інформативність, ситуативність.
Під методичної автентичністю розуміється створення в навчальних цілях матеріалів, завдань, ситуацій, максимально наближених до природних. Таким чином, допускається спрощення оригінальних текстів і складання текстів вчителями чи авторами підручників. При цьому текст зберігає всі характеристики природного мовного твори, часто визначаються як критерії текстуальності. Методична автентичність, отже, припускає використання навчального тексту, відповідного національним традиціям побудови висловлювання, встречаемого в природних ситуаціях спілкування і в автентичному контексті. Методично автентичний текст відповідає, по-перше, мовним нормам, прийнятим носіями мови і, по-друге, конкретним завданням навчання.
У сучасній методиці не існує єдиної класифікації автентичності як методичної категорії. Виділяють три основних аспекти методично автентичного тексту: методичний, структурний та змістовний. Методичний аспект передбачає доступність тексту, відповідність конкретним завданням навчання. До структурних параметрів ставляться композиційні і мовні характеристики тексту, особливості його побудови, адекватність мовних засобів. У змістовному плані на перше місце виходить відображення національно-культурної специфіки країни досліджуваної мови та інформативність.
Носоновіч Є.В. і Мильруд Р.П. у своїй роботі виділяють наступні аспекти автентичності навчального тексту [7]. 1. Культурологічна автентичність - використання текстів, що формують уявлення про специфіку іншої культури, про особливості побуту, про звички носіїв мови. 2. Інформативна автентичність - використання текстів, несучих значущу для учнів інформацію, відповідну їх віковим особливостям та інтересам. 3. Ситуативна автентичність припускає природність ситуації, пропонованої в якості навчальної ілюстрації, інтерес носіїв мови до заявленої теми, природність її обговорення. 4. Автентичність національної ментальності, що роз'яснює доречність або недоречність використання тієї чи іншої фрази. 5. Реактивна автентичність - при розробці навчального тексту йому потрібно надавати здатність викликати в учнів, автентичний емоційний, розумовий і мовленнєвий відгук. 6. Автентичність оформлення, що привертає увагу учнів і полегшує розуміння комунікативної задачі тексту, встановлення його зв'язків з реальністю. 7. Автентичність навчальних завдань до текстів - завдання повинні стимулювати взаємодію з текстом, повинні бути засновані на операціях, які здійснюються у позанавчальний час при роботі з джерелами інформації [9].
І, нарешті, трохи про те, якими рисами повинен володіти автентичний текст. Аналізуючи статтю Носоновіч Є.В. «Параметри автентичного тексту» [8] можна помітити, що автор виділяє чотири основні характеристики автентичного тексту. Серед них: - структурна автентичність; - лексико-фразеологічна автентичність; - граматична автентичність; - функціональна автентичність. Також не можна не погодитися з автором навчального посібника для вчителів Гальскова Н.Д. в тому, що тексти, пропоновані в підручниках повинні відповідати комунікативно-пізнавальним інтересам і потребам ш...
