промисловість губернії, так як місцевий ринок був надзвичайно великий, і промислові вироби знаходили тут збут. Серйозні труднощі мали тільки борошномельні підприємства. br/>
Розвиток торгівлі
У другій половині XIX в. у зв'язку з розвитком торгового землеробства в губернії в широких масштабах розгорнулася торгівля хлібом. З 1882 по 1884 рік з пристаней відправлено вгору по Волзі: з Хрящевка і Білого Яру - 4160 тис. пудів, Балакова - 19273 тис. пудів, Покровської слободи - 10812 тис. пудів хліба. Всього за три роки з волзьких пристаней надіслано 112821 тис. пудів. За цей же період було відвантажено хліба по залізниці 4833 тис. пудів, тобто щорічно вивозили 39218 тис. пудів хліба [12].
У 1897 році з усіх пристаней було вивезено вже 39,7 млн. пудів і з залізничних станцій - 35,3 млн. пудів. Близько 75% хліба становила пшениця і пшеничне борошно різних сортів, 25% - жито, овес, ячмінь, гречка і просо. Крім того, продавалося мешканцям міст і іншому населенню, яка купує хліб, близько 18 млн. пудів [13]. Всього в губернії в 80-х роках продавалося хліба близько 60 млн. пудів, а в кінці 90-х років - близько 93 млн. пудів. 53% приволзького хліба споживалося на внутрішньому ринку і 47% вивозилося за кордон. Якщо середньорічний експорт хліба за кордон у 1881-1885 роках дорівнював 269 129 тис. пудів, то Самарська губернія давала більше 10% [14]. До кінця 90-х років ця частка зросла до 13 - 14%. Отже, Самарська губернія в хлібному балансі країни займала важливе місце.
Хто ж був продавцем хліба? У 1883 році селяни разом з хуторянами засівали 2475311 десятин. Урожайність хлібів була: пшениці - 50,1 пуда, вівса - 61,1 пуди, жита - 15 пудів, інших культур - від 40 до 55 пудів з десятини. Середня врожайність становила 45 пудів з десятини. Валовий збір у різних груп селянських господарств висловлювався:
Групи селян по забезпеченості робочою худобою
Число дворів
Число душ обох статей
Розмір посівів, тис. дес.
Валовий збір, тис. пудів
1 - безкінні і однокінних .......
2 - з 2 - 4 гол. робочого худоби .............
3 - з 5 - 10 гол робочого худоби .............
4 - з 10 і більше .......
142006
136704
62177
9863
853460
845800
384070
62213
228,7
809,4
713,4
734,2
10291,5
35923,5
32194,0
35739,0
Всього ..................
3507750
2145543
2485,7
114148,0
Вважаючи на харчування 20 пудів на рік на одну людину, на насіння - 7 пудів на десятину посіву, утримання коня - 16,6 пуди і однієї голови великої рогатої худоби - 8,5 пуди, надлишки і недостача хліба у різних груп селян характеризуються наступними даними (у тисячах пудів) [15]
Групи селян
Валовий збір
Потреба
Недостача
Надлишок
1
2
3
4
10291,5
35923,5
32194,0
35739,0
20826,5
30693,9
19805,8
14745,6
10535,0
-
-
-
-
5229,6
12388,2
20993,4
Разом
114148,0
86071,8
10535,0
38611,2
В
Товарний хліб був зосереджений в руках куркулів і заможних. 9863 куркульських господарства, складали 2,7% селянських дворів, щорічно мали майже 21 млн. пудів, то є 56% всього товарного хліба. 62177 дворів заможних селян (17,7%) продавали 11,3 млн. пудів; 136704 середняцьких господарства - 5,2 млн. пудів, а 142006 дворів бідноти не тільки не продавали хліба, а самі щорічно купувати не менше 10,5 млн. пудів.
Багато хліба продавали поміщики. У 1883 році вони засівали 207 тис. десятин і зібрали врожай 10,5 млн. пудів. Крім того, отримали з селян іспольщік і іздольщіков близько 14 млн. пудів на рік.
При продажу хліба середняк і кулак перебували в різних умовах. Кулак не посп...