Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Театральні технології як засіб соціально-культурної адаптації дітей

Реферат Театральні технології як засіб соціально-культурної адаптації дітей





почуттів, думок, ставлення до дійсності. У процесі групової творчої діяльності відбувається розкриття власного потенціалу дитиною через сприйняття інших, самовираження, подолання почуття самотності. Відчуття знедоленої, нерозуміння і відторгнення суспільства -це проблеми, з якими стикаються діти з обмеженими можливостями здоров'я.

За допомогою художньої творчості дитина з обмеженими можливостями здоров'я вчиться встановлювати позитивні стосунки з іншими, засновані на емпатії, толерантності, доброзичливому співпрацю.

Тому вирішенням проблеми комунікативного аспекту дитини з обмеженими можливостями здоров'я є включення його в групову творчу роботу з рештою дітей (додаток).

Важливим методом розвитку соціального «Я» є дитячий театр, психодрама з дітьми.

І.І. Мамайчук вважає, що сюжетно-рольові ігри сприяють розвитку самооцінки дитини з обмеженими можливостями здоров'я, позитивних відносин з однолітками і дорослими [13]. Для дітей із серйозними проблемами у здоров'ї і низьким соціальним досвідом рекомендується відтворення відомих казок. Педагог з дитиною обговорює суть казки з певних питань, які допомагають дитині відновити образи героїв казки і проявити до них емоційне ставлення. Казка активізує уяву дитини, розвиває в нього вміння представляти випробування, в які потрапляють персонажі. Створюється образ героя казки. Здатність дитини входити в роль і уподібнюватися образу це важлива умова, необхідне для корекції не тільки емоційного дискомфорту, але й негативних характерологічних проявів.

Свої негативні емоції і якості особистості діти переносять на ігровий образ, наділяючи персонажів власними негативними емоціями і рисами характеру.

Театральні технології сприяють розвитку відносини дитини з обмеженими можливостями здоров'я до себе за допомогою розширення рольового репертуару, внутрішнього досвіду проживання життєвих ситуацій у процесі формування емпатії, що відбувається за допомогою наступних механізмів:

· ідентифікація (з героєм, з художнім образом, з учасниками творчого процесу, а через процес творчості -с світом);

· відокремлення (усвідомлення своїх відмінностей від інших на основі неповторності своєї творчості, вибору художніх засобів, розототожнення з героєм на певному етапі творчості)

· самосприйняття (сприйняття свого «Я» за допомогою вибору героїв, способів театральної гри)

· рефлексивні механізми (осмислення своєї творчості): так, Т. Г. Пеня вважає, що театральне творчість призводить до розвитку у дитини «внутрішнього критика»;

· децентрация (вихід за межі «Я» шляхом усунення від свого героя, самого себе, творчості).

4. Проблема самоактуалізації дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Дітям з обмеженими можливостями здоров'я необхідно більший простір для самореалізації, самоактуалізації. У просторі школи такі учні не завжди можуть повністю реалізувати свій внутрішній потенціал в силу свого захворювання, частих пропусків, неможливості зосередитися на уроках. Заняття художньою творчістю особливо важливі для дітей-інвалідів, які через фізичні або психоемоційних особливостей, пов'язаних із захворюванням, часто соціально дезадаптовані, у них не сформовані навички життя у світі, суспільстві, переважає «соціальний інфантилізм». У процесі спільної творчості, організованому на занятті, діти вчаться бути активними, креативними, самостійними і відповідальними. У процесі створення художніх продуктів перед дітьми розширюється простір професійного та життєвого шляху. Рішенням даної проблеми є забезпечення педагогами свободи творчості дітей з обмеженими можливостями здоров'я (додаток).

Важливим є і створення певного творчого продукту, так як дітям з особливими потребами особливо необхідно підтвердження їх «потрібності», користі, значущості у вигляді наочного результату. Так, наприклад, Ю. Червоний пропонує використання глини: дітей з дитячим церебральним паралічем можна долучати до створення глиняних фігурок невизначеної форми: глиняні «пріжімалкі» створювати легше і приємніше, ніж пластикові. Добре підготовлена ??глина «послушнее», її поверхня зберігає найменші сліди дитячих пальців, сірий (до випалу) колір підкреслює кожну опуклість і кожну вм'ятину [9].

І.І. Мамайчук вважає, що існує два вектори розвитку особистості дітей з обмеженими можливостями здоров'я [13]:

- повернення до ранніх онтогенетическим етапам розвитку пізнавальних процесів і особистості, активізація цих процесів в якості що раніше не затребуваних резервів. Так, для розвитку соціально «Я», комунікативних навичок та емоційно-вольової стійкості використовуються різні рухливі ігри та розслаблюючі техніки, спрямовані на зниження емоційної на...


Назад | сторінка 5 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Методика вивчення соціально-культурної діяльності дітей з обмеженими можлив ...
  • Реферат на тему: Індикатори і показники соціального благополуччя дітей з обмеженими можливос ...
  • Реферат на тему: Реконструкція реабілітаційного центру для дітей з обмеженими можливостями з ...
  • Реферат на тему: Формування пізнавального інтересу у дітей з обмеженими можливостями здоров& ...
  • Реферат на тему: Формування пізнавального інтересу у дітей з обмеженими можливостями здоров& ...