изначаються гнучкістю мислення і пильністю у пошуках проблем [7, с. 28]. Підліток знаходить способи застосування абстрактних правил для вирішення цілих класів завдань. Це свідчить про високий потенціал розвитку здатності до переносу досвіду.
Як стверджує И.Ю.Кулагина, розглядаючи особливості підліткового віку, у зв'язку з підвищенням інтелектуального розвитку підлітка прискорюється і розвиток уяви. Зближуючись з теоретичним мисленням, уява дає імпульс до розвитку творчості підлітків. Уява підлітка, як виділяє И.Ю.Кулагина, «звичайно, менш продуктивно, ніж уява дорослої людини, але воно багатше фантазії дитини». При цьому Кулагіна відзначає існування двох ліній розвитку уяви в підлітковому віці. Перша лінія характеризується прагненням підлітками до досягнення об'єктивного творчого результату. Вона властива далеко не всім підліткам, але всі вони використовують можливості своєї творчої уяви, отримуючи задоволення від самого процесу фантазування [12, с. 159].
У креативному процесі виділяється ряд обов'язкових стадій [1, с. 14]:
. Поява нестандартної проблеми і виникнення суперечності між необхідністю і неможливістю її вирішення;
. Зародження та оптимізація мотивації до вирішення завдання;
. Дозрівання ідеї в процесі раціонального відбору та накопичення суми знань про проблему;
. Логічний «глухий кут», супроводжуваний обов'язкової фрустрацією емоційно-вольової сфери особистості;
. Осяяння (інсайт) - інтуїтивне прозріння, як би виштовхує потрібну ідею в свідомість;
. Експериментальна перевірка ідеї.
Таким чином, зіштовхуючи особистість з безліччю нових, суперечливих життєвих ситуацій, перехідний вік стимулює і актуалізує її творчий потенціал. Найважливіший інтелектуальний компонент творчості - переважання так званого дивергентного мислення, яке передбачає, що на один і той же питання може бути безліч однаково правильних і рівноправних відповідей (на відміну від конвергентного мислення, що орієнтується на однозначне і єдино вірне рішення, що знімає проблему як таку).
У найзагальнішому вигляді креативність розуміється як загальна здатність до творчості. Завдяки природній підліткової гнучкості, активному відмови від стереотипів, прагненню підлітка до самовдосконалення, становленню образу-Я, підлітковий вік можна вважати одним з найбільш сенситивних для розвитку креативності, який впливає на становлення особистості в цілому [26].
Фактори, з якими можуть бути пов'язані креативні здібності в підлітковому віці, можна умовно розділити на зовнішні і внутрішні [18].
До зовнішніх можна віднести такі фактори мікросередовища, як: характер і систему сімейного виховання, вплив школи і спілкування з однолітками.
До внутрішніх детерминантам креативних здібностей належать: вікові і індивідуально-психологічні особливості особистості, статеві відмінності, стилі (стратегії) організації розумової діяльності, а також психопатологічні прояви (акцентуації характеру).
Акцентуації характеру - це крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно посилені, унаслідок чого виявляється виборча уразливість відносно певного роду психогенних дій при добрій і навіть підвищеній стійкості до інших [10, с. 5].
Акцентуації характеру в період підліткової перебудови стають найбільш чітко вираженими, так саме в цьому віці відбувається якісна перебудова всіх структур особистості, виникають і формуються нові психологічні освіти.
2. «Емпіричне дослідження особливостей креативності у підлітків з різними акцентуаціями характеру»
.1 Опис застосовуваних методик
Тест креативності П. Торранса [22]
Даний тест вперше запропонований американським психологом П. Торренсом в 1962
Тест призначений для діагностики креативності починаючи з дошкільного віку (5-6 років). Ускладнені варіанти можуть бути використані і в інших вікових групах (до 17-20 років). Головне завдання, яке ставив перед собою П. Торренс, - отримати модель творчих процесів, що відображає їх природну складність.
В основі цього методу лежить здатність до дивергентного мислення (Д. Гілфорд), до перетворень і ассоциированию, здатність породжувати нові ідеї і розробляти їх.
Тести згруповані в вербальну (словесну), образотворчу (фігурну, рісуночних), звукову та рухову батареї, відображаючи різні прояви креативності в показниках беглости (швидкості), гнучкості, оригінальності та розробленості ідей. Ми розглядаємо скорочений варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту кре...